Того вечора Сітра пішла спати ще до вечері — її апетит став жертвою дня. Батьки кілька разів приходили до її дверей, але вона просила дати їй спокій.
Вона ніколи не була певна, яким шляхом піде в житті. Гадала, що закінчить коледж, отримає якусь приємну спеціальність, а потім знайде комфортну роботу, зустріне комфортного чоловіка і проживе хороше непримітне життя. Не те щоб вона жадала такого існування, але це було очікувано. І так мала жити не лише вона, але й усі інші. Коли не було чого прагнути, то головною метою життя ставало підтримання комфорту. Вічне підтримання комфорту.
А чи можливо знайти важливішу мету, збираючи людські життя? Відповідь була твердим «ні».
Та якщо все саме так, то чому їй так важко заснути?
Ровану було простіше зробити вибір. Так, він ненавидів ідею бути женцем — його від неї вернуло, — але ще більше його вернуло від думки, що на це би погодилися практично всі, кого він знав. І хоча він не вважав себе морально вищим за решту, але таки був чуйнішим. Інколи співчував іншим більше, ніж собі. Саме це змусило його не покинути під час збирання Коля. Саме тому він підтримував Тайґера щоразу, коли той розбивався.
І Ровану вже було відомо, як бути женцем — тобто коли до тебе ставляться інакше, ніж до решти. Він уже так жив, але чи зможе він жити так вічно? Можливо, йому не доведеться. Женці збираються разом, хіба ні? У них тричі на рік відбуваються конклави, і вони, напевно, заводять друзів серед свого кола. Це найелітніший на світі клуб. Ні, йому не хотілося вступати туди — але запросили. Це буде тягарем, але також неймовірною честю.
Того дня він не розповів своїм рідним, адже не хотів, щоб вони впливали на його рішення. Імунітет для них усіх? Звісно ж, вони захочуть, щоб він погодився. Його люблять, та лише як одного поміж інших. Якщо його жертва може врятувати решту, то здійсниться вище родинне добро.
Але остаточним чинником стало мистецтво. Тієї ночі полотна заполонили його сновидіння. Яке було життя за Ери смертності? Наповнене пристрастями, як хорошими, так і поганими. Страх породжує віру. Відчай надає значення піднесенню. Розповідають, що в ті часи навіть літо було тепліше, а зима холодніша.
Напевно, чудово було жити між перспективою невідомого вічного неба і темною матеріальною Землею — бо як інакше могло з’явитися таке величне вираження? Більше ніхто не створював чогось дійсно цінного — але якщо завдяки збиранню він зможе повернути бодай крихту минулого, то воно того варте.
Чи зможе він знайти в собі сили вбити іншу людину? І не одну, а багатьох, день у день, рік у рік, аж доки досягне власної вічності? Жнець Фарадей вважав, що зможе.
Наступного ранку, перш ніж піти на уроки, Рован розповів мамі, що жнець запропонував стати його учнем і що він піде зі школи, щоб прийняти цю пропозицію.
— Роби так, як вважаєш за краще, — відповіла вона.
Сьогодні відбулася моя культурна ревізія. Вона буває лише раз на рік, але стресу завжди приносить чимало. Коли цього року підрахували культурні індекси людей, зібраних мною за останні дванадцять місяців, я, на щастя, вписалася в параметри:
20 % — європеоїдні;
18 % — африканські;
20 % — паназійські;
19 % — мезолатинські;
23 % — інші.
4
Навчальний дозвіл на вбивство
Інколи це важко визначити. Індекс особи вважається приватною інформацією, тож ми можемо керуватися лише видимими зовнішніми рисами, котрі вже не такі очевидні, як у попередніх поколінь. Коли показники женців відходять від параметрів, вони отримують покарання від верховного клинка і весь наступний рік збирають призначених для них осіб, а не обирають їх самі. Це неабиякий сором.
Наявність індексу має стримувати світ від культурних та генетичних упереджень, але ж існують фактори, яких ми не здатні уникнути? От, наприклад, хто вирішив, що першою цифрою генетичного індексу має бути європеоїдний показник?
— Забудьте все, що знали про женців. Позбудьтеся всіх своїх упереджень. Сьогодні починається ваше навчання.
Сітра просто не могла повірити, що справді на це пішла. Яка прихована саморуйнівна частина єства примусила її до цього? Що оволоділо нею, аби вона погодилася на це навчання? Тепер дорога назад була закрита. Жнець Фарадей прийшов учора — на третій день нового року — до неї додому та надав річний імунітет для тата і брата. Також додав кілька місяців до маминого, щоб їхні імунітети закінчились одночасно. І звісно ж, якщо Сітру оберуть жницею, їхні імунітети стануть постійними.