— Люди грають у бідність, — пояснив їм жнець.
Адже ніхто більше не біднів. Аскетизм є вибором, бо завжди існували ті, хто цурався багатств безсмертного світу.
У Фарадея в домі були спартанські умови. Майже повна відсутність декору. Скромні меблі. У Ровановій кімнаті місця вистачило лише для ліжка та невеличкого комода. У Сітри було принаймні вікно, та виходило воно на цегляну стіну.
— Я не терпітиму дитячих розваг чи беззмістовного спілкування з друзями. Відданість новому життю означає відхід від старого, наскільки це можливо. Коли я за рік оберу когось із вас, другий може досить просто повернутися до свого попереднього життя. Але поки що вважайте його своїм минулим.
Після переїзду чоловік не дозволив їм роздумувати про нове життя. Одразу ж після того, як Рован розпакував речі, жнець повідомив, що вони йдуть у крамницю.
— Для збирання? — запитав Рован, і ця перспектива його не на жарт схвилювала.
— Ні, щоб принести вам харчів, — пояснив Фарадей. — Хіба що ви надаєте перевагу моїм недоїдкам.
Сітра самовдоволено посміхнулася через Рованове питання — наче сама про це не хвилювалася.
— Ти подобалася мені набагато більше, коли я менше знав, яка ти, — сказав їй він.
— Ти й досі не знаєш, яка я, — відповіла вона, і це була правда. Потім, зітхнувши, вперше після спільного вечора в опері вона запропонувала щось ще, крім вибриків. — Ми змушені жити разом і змагатись у тому, за що жоден з нас не хоче змагатися. Знаю, що ти тут ні до чого, однак цей факт не робить нас друзями.
— Знаю, — визнав Рован. Бо, зрештою, не лише Сітра нагнітала між ними атмосферу. — Але це не означає, що ми не можемо підставити одне одному плече.
Вона йому не відповіла. Він і не чекав. Він просто хотів посадити цей паросток. За останні два місяці він дізнався, що ніхто більше не підставить йому плече. А можливо, цього й раніше не траплялося. Друзі віддалились. У власній родині він був лише дрібничкою. Тепер одна людина розділяла з ним це важке становище. Сітра. Якщо вони не знайдуть способу довіряти одне одному, то що спільного матимуть, окрім учнівського дозволу на вбивство?
5
«Але ж мені лише дев’яносто шість…»
Найбільшим досягненням людства була не перемога над смертю. А припинення діяльності уряду.
У часи, коли світову цифрову мережу називали «хмарою», люди гадали, що надання завеликої влади штучному інтелекту призведе до згубних наслідків. Усі засоби масової інформації рясніли казками-застереженнями. Машини були одвічними ворогами. Але потім «хмара» переросла в Шторм, зародилася свідомість чи якийсь її відповідник. Попри людський страх, Шторм не захопив влади. Натомість люди усвідомили, що ця система здатна керувати всім набагато ефективніше за політиків.
У часи до Шторму силу та владу визначали людська зарозумілість, власні інтереси й нескінченні війни. Це було неефективно. Недосконало. Корупційно.
А Шторм неможливо підкупити. Та й не тільки в тому річ — його алгоритми базуються на повній сукупності людських знань. Щойно Шторм здобув владу, стало не потрібно витрачати час і кошти на політичне позерство, помирати у війнах, деспоти більше не знущалися з цілих народів. Ну звісно ж, політики, диктатори та військові найманці були не надто раді, але їхні колись такі гучні та лячні голоси тепер здавалися мізерними. Як виявилось, імператор не лише одягу не мав, але і яєць.
Шторм буквально знає все. Коли і де будувати дороги; як уникнути харчових відходів під час розподілу їжі й таким чином закінчити світовий голод; як захистити довкілля від невпинного збільшення населення. Він створює робочі місця, одягає бідних, започаткував «Світовий кодекс». І тепер уперше в історії закон є не лише тінню правосуддя, а став власне правосуддям.
Шторм подарував нам ідеальний світ. Утопія, про яку лише мріяли наші пращури, — це наша реальність.
Шторм не має влади лише над однією річчю.
Цитаделлю женців.
Коли було вирішено, що необхідно контролювати приплив чисельності людства, також вирішили, що за це мають відповідати самі люди. Ремонт мосту чи міське планування можна доручити Шторму, але забрати життя — ця дія підпорядковується сумлінню та свідомості. А оскільки довели, що Шторм не наділений цими рисами, вирішили створити Цитадель женців.
Я не шкодую про це рішення, але часто гадаю, чи не міг би Шторм упоратися з цією роботою краще.