— Нам варто зібрати його першим, — заговорив білявий жорстокий жнець у яскравій помаранчевій мантії, тримаючи щось схоже на вогнемет. — Його збирання стане прикладом для інших.
Головний жнець похитав головою.
— По-перше, прибери ту штуку: ми не гратимемося з вогнем на літаку. По-друге, подавати приклад варто лише тоді, коли хтось виживе, щоб його засвоїти. А коли нема кому його подавати, то це безглуздо.
Опустивши свою зброю, білявий присоромлено опустив очі. Двоє інших женців не проронили ані слова.
— Ти так швидко підскочив з місця, — звернувся до бізнесмена головний жнець. — Ти безумовний лідер на цьому літаку, тож я дозволю тобі обрати порядок, у якому зберуть цих милих людей. Якщо забажаєш — можеш бути останнім, але спершу маєш обрати порядок для інших.
— Я… я…
— Ну ж бо, давай без нерішучості. Ти був досить рішучим, коли біг до хвоста літака. Застосуй цю неабияку силу волі й до цієї ситуації.
Жнець, безперечно, всім цим насолоджувався. А він не повинен отримувати від такого насолоди — це одне з основних правил Цитаделі женців. У якійсь частині бізнесменового мозку виникла думка: «Мені варто на це поскаржитись». І він усвідомив, що це буде складно зробити, якщо він помре.
Бізнесмен поглянув на переляканих людей навколо — тепер вони боялися саме його. Тепер він також перетворився на ворога.
— Ми чекаємо, — нетерпляче мовила жінка в зеленому.
— Як? — намагаючись контролювати своє дихання, запитав чоловік; він хотів затягнути час. — Як ви будете нас збирати?
Головний жнець розхристав свою мантію, демонструючи цілу колекцію зброї, охайно приховану під одежиною. Ножі з лезами різної довжини. Пістолети. Інші предмети, яких чоловік навіть не впізнавав.
— Ми оберемо спосіб залежно від настрою. І, звісно, жодних вогнепальних пристроїв. А тепер, будь ласка, обирай людей, щоб ми могли почати.
Жниця міцніше вхопила рукоятку мачете, а вільною рукою відкинула назад своє темне волосся. Невже вона щойно облизала губи? Це буде не збирання, а справжнє масове вбивство, і бізнесмен зрозумів, що не хоче ставати частиною цього. Так, його долю вирішено — цього ніщо вже не змінить. А це означає, що він не мусить грати в цю збочену гру женця. Раптом йому вдалося подолати свій страх до такої міри, щоб спромогтися поглянути в темні очі женця — вони були такі ж темно-сині, як і його мантія.
— Ні, — сказав чоловік, — я не обиратиму і не збираюся дарувати вам задоволення спостерігати мої муки. — Тоді він обернувся до решти пасажирів. — Раджу всім присутнім укоротити собі віку, перш ніж до вас доберуться ці женці. Вони аж занадто цим насолоджуються. Вони не заслуговують на своє звання, так само як і на честь вас збирати.
Головний жнець лише мить люто на нього витріщався. Потім він повернувся до трьох колег.
— Починайте! — наказав він.
Ті дістали зброю та розпочали криваве збирання.
— Я — ваш фінал, — голосно звертався до майбутніх мерців головний жнець. — Я є останнім словом ваших гарно прожитих життів. Подякуйте. А тепер — прощавайте.
Головний жнець дістав свій ніж, але бізнесмен уже приготувався. І щойно побачивши те лезо, він на нього кинувся — останній вольовий акт власноруч обрати смерть, не даруючи цього права женцю. Він не міг відібрати в женця способу своєї смерті, тож відібрав у того можливість підігріти його безумство.
7
Мистецтво вбивства
На початку мене дивувало, чому женці так рідко виходять на вулицю у звичайному одязі, без мантій. У деяких регіонах є таке правило, але Мідмерика до них не належить. У нас це просто звичка, якої, однак, майже ніколи не порушують. Та з плином часу до мене дійшло, чому це так. Заради власного спокою нам, женцям, варто зберігати відповідний рівень відокремлення від решти людства. Тож навіть у власному домі я ношу звичайну рясу кольору лаванди, яку одягаю під мантію.
Дехто може назвати таку поведінку замкнутістю. Гадаю, на якомусь рівні так і є, однак у моєму випадку це скоріше потреба нагадати собі про власну «інакшість».
Звісно ж, більшість людей, які обіймають посаду, що передбачає носіння уніформи, може дозволити собі жити окремим життям від своєї роботи. От, скажімо, правоохоронців і пожежників можна ідентифікувати лише під час праці. У вихідні вони носять джинси та футболки. Вони влаштовують барбекю для сусідів і навчають дітей грати в різноманітні ігри. А жнець має залишатися женцем кожну годину кожного дня. Ця робота характеризує тебе аж до ядра твоєї сутності, і цього ядра можна позбутися лише вві сні.