— Так ось, ваша величносте, і всі ви, панове, тут присутні, — урочисто заявив Руф Білан. — Рівно опівдні фея Арахна зніме Жовтий Туман і ви знову побачите яскраве сонце і блакитне небо, і це буде тривати рівно п'ять хвилин! Цього достатньо, щоб довести мою правоту, а потім я викладу вам умови, на яких пані Арахна звільнить вас від Жовтого Туману назавжди.
Попливли хвилини втомливого чекання.
І раптом… Сліпуче світло залило Тронну Залу, з незвички воно здалося настільки яскравим, що Дін Гіор і Кагги-Карр мимоволі замружилися. Тільки намальовані очі Страшила могли витримати безболісно таку різку зміну освітлення, а інші були в зелених окулярах.
Усе чарівно перетворилося довкола. Засяяло безліч смарагдів на стінах і стелі, на спинці трону, і тепер справді важко було витримати цей незвичайний блиск без зелених окулярів.
Не встигли члени штабу оговтатися від подиву, як Страшило, що не розгубився, кинувся до телевізора, зробив знак Фарамантові. Вартовий Брами зрозумів і швидко вивів посла за двері: не можна було ворогові видавати таємницю чудесного ящика.
Страшило, протираючи запотіле скло телевізора, похапцем пробурмотів заповітні слова: він просив ящик показати йому чарівницю Арахну. І він її побачив.
Чаклунка стояла біля входу до печери з магічною книжкою в руках; очевидно, вона щойно прочитала заклинання, яке знімає туман. Вона мала урочистий вигляд, біля ніг Арахни метушилися гноми, а десь збоку сушився на майданчику літаючий килим.
Так, віднині не залишалося жодних сумнівів: Жовтий Туман був справою рук Арахни. І це вразило присутніх у залі, як несподіваний удар грому. З екрана долинули слова чаклунки:
— Кастальо, глянь на сонячний годинник. Минуло п'ять хвилин?
— Час сплив, пані, — була відповідь.
І раптом немов темна пелена виринула перед очима Страшила, Діна Гіора і решти. І це вплинуло на них так гнітюче, що вони ледь стримали болісний скрик.
— Ви тепер бачите, яка могутність моєї хазяйки, — самовдоволено сказав Руф Білан, якого ввели до зали. — Вона розпоряджається навіть сонячним світлом! Я вже не кажу про те, що Жовтий Туман отруйний. Гадаю, ви в цьому самі переконалися. І тепер маєте вибір: або визнаєте себе рабами могутньої Арахни і платитимете їй данину, яку вона зажадає від вас, або повільно чахнутимете в отруєному повітрі, доки вас не спостигне смерть.
Страшило і члени його штабу похмуро мовчали. Що тут скажеш? Смерть жахлива, але і рабське життя не легше. Правда, солом'яній людині не загрожувала загибель від задухи, але що він робитиме, коли його підданими залишаться тільки дуболоми? Ні, тоді він знайде собі швидку смерть на вогнищі!
Руф Білан знову заговорив:
— Повелителька Арахна не вимагає негайної відповіді. Вона дає вам три доби на роздуми. Протягом цього часу ви мусите прийняти рішення і повідомити його мені.
Фарамант вивів Руфа Білана за міську браму і зняв в нього зелені окуляри. Все посвітліло перед очима посла, і він поблажливо посміхнувся:
— Ото диваки, самі собі нав'язали тягар!
Переправившись через канаву, Білан пішов до найближчого гаю й став чекати, коли за ним прилетить Арахна. Літаючий килим був перекроєний так, що знову дістав правильну чотирикутну форму. Площа його стала меншою, зате він тепер не гойдався в повітрі і не втрачав рівноваги.
ВІДКРИТТЯ ДОКТОРІВ БОРИЛЯ І РОБИЛЯ
ермін, який дала Арахна для роздумів, спливав. Закінчилася третя доба, і до полудня мав прийти по відповідь Руф Білан.
Жовтий Туман, як і раніше, оповивав країну, і напади кашлю, дедалі жорстокіші, мучили людей, звірів і птахів. У палаці Страшила йшли безперервні наради, де були присутні всі бажаючі. В нарадах брали участь Прем Кокус і Ружеро. Через кілька днів після появи Жовтого Туману стривожений Ружеро осідлав маленького килима-самольота і наказав везти себе до резиденції Према Кокуса, правителя Жуванів. І це було дуже добре, що чарівний килим сам знаходив шлях до заданого пункту навіть за непроглядної ночі, інакше Ружеро, звичайно, збився б з дороги в жовтій імлі.
Порадившись, два приятелі вирішили піти до Страшила Мудрого, найрозумнішого чоловіка в Чарівній країні, котрий дістав мозок від самого Гудвіна, Великого і Жахливого. Килим не був розрахований на двох людей, але, піднатужившись, все ж дотяг Ружеро і Кокуса до Смарагдового міста. Тепер і вони разом з усіма ламали голову над тим, як вийти з трагічного становища, в яке їх поставила Арахна.