Приголомшений раптовою зміною тону, я незчувся, як відповів:
— Згоден.
— Чудово! А тепер повертайся до роботи, і зможеш уже ввечері віддати мені досьє. І нічого не кажи Алісі! Це буде нашим секретом, гаразд? Можеш сказати, що я переповіла тобі історію про зґвалтування. Бо коли вона дізнається, що я тобі допомагаю, лише махатимемо їй у спину ручками.
Її словесний «калашніков» однією чергою випустив купу дешевих погроз і неймовірні новини. Я відреагував миттю:
— Яке зґвалтування?!
— Коли Алісі було сімнадцять, за нею упадало багато хлопців, а кохатись вона обожнювала. Тільки один із них не наважувався зізнаватися їй у симпатії. Її найкращий друг. Тож одного разу після уроків разом із двома приятелями він вирішив додати собі сміливості. Але все пішло не так, як вони планували. Вона запанікувала, і один із ґвалтівників приснув Алісі в очі спреєм. Хто це був — невідомо, він так і не зізнався, а решта двоє покривали його. Їм дали двадцять років. Якщо добре поводитимуться, то наступного року вийдуть. Тепер ти знаєш усе — і можеш іти ва-банк. Та я все ж ставила б радше на твоє професійне, а не любовне майбутнє. Поквапся — вони виходять із води! Увечері ми запрошуємо тебе на вечерю до казино. Наплічник залишиш на рецепції у готелі і о восьмій підійдеш до нас. І краще не смикай за цю мотузку: Аліса вирішить, що ти її шантажуєш. Усе, ходи! Пам’ятай: я на тебе розраховую.
Вона загасила недопалок, кинувши його у пісок, віддала мені газету, накинула на плечі парео, підвелася, схопила подушку й попрямувала до «Флобера». Приклавши «Ле-Монд» до чола, я дивився вслід Фред, поки вона не зникла за «Галатеєю». Не знаю, що збентежило мене більше: щойно почуте про жахливе минуле Аліси чи перспективи мого майбуття.
Жуль одним стрибком перекинув мене на пісок.
— Як усе минуло? Усе гаразд? — поцікавилась Аліса, відтягуючи пса від мого обличчя.
Я заледве підвівся, вибираючись із поламаного шезлонга. Алісині очі горіли нетерплячкою. Я заспокоїв її, вдавши безтурботність — але вона не повірила. Зблідла. Я потупив очі. Вона двома пальцями підняла моє підборіддя і холодно й дуже чітко проказала:
— То був просто нещасний випадок, зрозуміло? Так сказав лікар. Ти маєш забути про це. Я спекалася цього самотужки, тож це нікого не стосується!
Заскочений зненацька, я пробелькотів, що ми говорили лише про роботу. Хоча брехня мені ніколи не вдавалася, все ж Аліса, здається, повірила. Вона вправно струшувала з моїх плечей піщинки й цурпалки. Поки Жуль несамовито стрибав, показуючи мені дрючок, який я мав кинути, Аліса всміхнулася, немов вибачаючись.
— Слухай, я цілком нормальна жінка! Та це не означає, що я така вже проста.
Я погодився, легко торкнувшись своїми вустами її вуст, і пішов гратися з псом.
Ми зустрілися перед готелем. Фред ніяк не прокоментувала свою зустріч із месьє Макароном, лише кинула:
— Приходь до мого грального столика о пів на восьму. Я запросила того хлопака на вечерю.
— А чому в казино? Вони ж не пускають тварин!
— Саме тому. Ви маєте залишитися наодинці, аби зрозуміти, що справді відчуваєте одне до одного, без втручання Жуля.
Це було так проникливо, що я оніміла і лише дивилась, як Фред віддалялася. Той, про кого щойно йшлося, потягнув за повід, аби привернути мою увагу. Ми пішли до крамниці, я купила Жулеві смаженої курятини і заварне тістечко з шоколадом — його улюблені ласощі. Ніби наперед намагалася підсолодити дві години самоти, що чекали на нього — зараз ідея провести цей вечір утрьох видавалася мені найгіршою у житті.
Фред, широко усміхнувшись — джек-пот! — звіддаля подала мені знак. Вона сиділа біля балюстради у залі, що ніби нависала над столиками для гри в бакара. Ішла вже четверта гра. Якась німфетка (навряд чи повнолітня) швиденько набирала смс, схилившись над тарілкою. З оголеного плеча спадали аж три футболки, натягнені одна на одну.
— Пригадуєш Елеонор?
— Елеонор без «а»! — уточнила дівчина. Вона підвелась, аби поцілувати мене, — ми якось бачилися. Принаймні я тебе бачила. До речі, вітаю! Які гарні очі!
— Це донька Боннево, — нагадала Фред.
Але я вже впізнала її по голосу. Одна жалюгідна звивина в голові, миле личко, а минулого літа стажувалася в аптеці свого татуся. Цей тип завжди впевненим тоном уголос читав рецепти: «Пуроптіл» та «Лаксатол» для мадемуазель Ґальєн — і гарного вам дня!