Входять блазень і пастух.
Сховаймося! Ось гарна здобич для тямущого мозку. В кожному провулку, в кожній крамничці, церкві, в суді чи на повішенні, — скрізь досвідчений чоловік знайде собі роботу.
Блазень
Диви лишень, яка ви важлива персона! Єдиний спосіб викрутитися, — це сказати королю, що цю дитину вам підкинули феї,* а ви тут ні до чого.
Пастух
Ні, ти послухай мене.
Блазень
Ні, ви послухайте мене.
Пастух
Гаразд, кажи вже.
Блазень
Оскільки вона — не ваша плоть і кров, це значить, що ваша плоть і кров нічим не образила короля. Отже, вашу плоть і кров королю нема за що карати. Покажіть одяг, який був на ній, усе, що ви тримали в таємниці, все, що ви знайшли при ній, і тоді, ручуся вам, закон вас випустить зі своїх кігтів.
Пастух
Я все скажу королю, нічого не приховаю, і витівок його синочка — так само. Бо він, я наважуся це сказати, повівся нечесно зі своїм батьком і зі мною, бажаючи мене зробити королівським сватом.
Блазень
Це правда, ви стали б щонайменше королівським сватом, і вашу кров можна було б продавати по бознаскільки за унцію.
Автолік
(убік)
Непогана думка, собачі діти!
Пастух
Гаразд, ходімо до короля. Доведеться йому почухати собі бороду, як він побачить, що в цьому вузлику!
Автолік
(убік)
Боюся, що ця скарга стане на заваді втечі мого пана.
Блазень
Благаймо небо, щоб він був у палаці!
Автолік
(убік)
Хоч я й шахрай від природи, та можу випадково стати й чесним. Сховаймо в кишеню цю гидоту.
(Зриває свою фальшиву бороду)
Гей, селюки! Куди ви йдете?
Пастух
До палацу, з ласки вашої.
Автолік
Доповідайте мені, навіщо, з ким, звідки взявся цей клунок, де ви мешкаєте, ваші наймення, вік, маєтність, освіта і все інше, що треба знати.
Блазень
Ми люди звичайні, пане.
Автолік
Брехня: ви неотеси й нечеси. А я брехні не терплю. Вона личить хіба що торговцям, і часто трапляється, що їм за брехню їхню ми, солдати, платимо дзвінкими монетками, а слід би платити гострою крицею. Отже, вони брешуть не задарма.
Блазень
Ваша милосте, ви й нам дали б монетку, якби не спіймали нас на гарячому.
Пастух
А ви, певно, з двору, пане, коли ваша ласка.
Автолік
Чи ласка, чи неласка, а я таки з двору. Хіба ж не по-двірському виглядає це вбрання?* Хіба ступаю я не в ритмі двірської музики? Хіба твій ніс не вловлює двірських пахощів, якими тхне від мене? Невже ти не відчуваєш у своєму підлому стані моєї двірської зневаги? Чи ти не вважаєш мене двірською персоною через те, що я, так тонко натякаючи, розпитую тебе? Я двірський вельможа від голови до п’ят, людина, що може підштовхнути або затримати твою справу. І саме тому я наказую тобі розкрити її мені.
Пастух
Моя справа, пане, стосується короля.
Автолік
Чи маєш ти вже адвоката для цього?
Пастух
Пробачте, пане, я не знаю, що це таке.
Блазень
(до пастуха)
Адвокат — це, по-двірському мовлячи, фазан. Кажіть йому, що не маєте.
Пастух
Ні, пане, я не маю ні фазана, ні фазанихи.
Автолік
Яке це щастя — мужиком не бути!
Але ж могла природа приділити
Мені те місце, що займає він,
Тому не зневажатиму його.
Блазень
(до пастуха)
Це, безперечно, значний вельможа.
Пастух
Він має розкішне вбрання, але не вміє його носити.