— Мушу повідомити, — педантично заявила нам машина, — що за сімнадцять хвилин ви станете порушниками комендантської години.
— Тоді швидко домчи нас додому, — відповів я й назвав їй адресу.
— Час проходження орієнтовної траєкторії — дев’ять хвилин. Прошу внести плату.
Я кивнув Шнайдерові, який витягнув невикористаний кредитний чип і вставив його у слот. Таксі зацвірінькало, і ми плавно здійнялись у майже вільне від транспорту нічне небо, а тоді ковзнули на захід. Відкинувшись на спинку сидіння, я повернув голову і подивився, як під нами пролітають вогні міста, уявляючи собі зворотний шлях, аби зрозуміти, як добре ми замели сліди.
Повернувши голову назад, я побачив, що Таня Вардані дивиться просто на мене. Вона не відвела очей.
Я знову перевів погляд на вогні, аж поки ми не почали наближатися до них.
Готель ми вибрали вдало — найдешевший у ряду готелів, побудованих під платною вантажною естакадою; тут не зупинявся майже ніхто, крім проституток і дротників. Чохлом адміністратора було дешеве тіло «Синтета»; його силікоплоть явно трохи стерлася на кісточках пальців, а посередині правого передпліччя було добре видно тканину, пересаджену після повторного введення. На столі адміністратора було чимало плям, а на зовнішньому його краю щодесять сантиметрів були закріплені щитогенератори. По кутках тьмяно освітленого вестибюлю слабко, наче полум’я, що догоряє, мерехтіли жінки та хлопці з порожніми обличчями.
Очі адміністратора з сяк-так намальованими логотипами ковзнули по нас мокрою ганчіркою.
— Десять стазів за годину, завдаток — п’ятдесят стазів. Душ і екран — ще п’ятдесят.
— Нам потрібен номер на ніч, — сказав йому Шнайдер. — Якщо ви не помітили, якраз настала комендантська година.
Обличчя адміністратора залишилося невиразним, але, можливо, в цьому був винен чохол. Відомо, що «Синтета» шкодує грошей на дрібні нервово-м’язові контакти.
— Тоді вісімдесят стазів плюс п’ятдесят як завдаток. Душ і екран — ще п’ятдесят.
— Жодної знижки тим, хто зупиняється надовго?
Він перевів погляд на мене, і одна його рука зникла під стільницею. Я відчув збурення нейрохімії, бо досі нервував після стрілянини.
— Вам треба номер чи ні?
— Треба, — відповів Шнайдер, застережно позирнувши на мене. — У вас є читалка для чипів?
— Плюс десять відсотків, — судячи з усього, він шукав щось у пам’яті. — Доплата за обробку платежу.
— Гаразд.
Адміністратор розчаровано зіп’явся на ноги й пішов до підсобки по читалку.
— Готівка, — пробурчала Вардані. — Треба було про це подумати.
Шнайдер знизав плечима.
— Все продумати неможливо. Коли ти востаннє оплачувала щось без чипа?
Вона хитнула головою. Я ненадовго згадав час, який минув три десятиліття тому, і місце за багато світлових років: звідти: там мені довелося покористуватися тактильною валютою замість кредиту. Я навіть звик до дивних пластифікованих банкнот із вигадливими малюнками й голографічними панелями. Але це було на Землі, а Земля наче вийшла з експерія-фільму про доколоніальні часи. Там я якийсь час навіть думав, що закохався, і наробив дурниць із любові й ненависті водночас. На Землі померла частинка мене.
Інша планета, інший чохол.
Я викинув з голови обличчя, яке недоречно добре запам’ятав, і роззирнувся довкола, прагнучи повернутися до теперішнього. З тіней на мене дивились у відповідь строкато розмальовані обличчя, які потім відверталися.
Про це й треба думати у вестибюлі борделю. О боги.
Адміністратор повернувся, зчитав один Шнайдерів чип і постукав по стільниці подряпаною пластиковою ключ-карткою.
— Заходьте через чорний хід, а тоді спустіться сходами. Четвертий рівень. Я активував душ і екран до закінчення комендантської години. Як захочете ще, приходьте і платіть знову, — лице з силікоплоті розтягнулося в гримасі, Що, певно, мала бути усмішкою. Йому не варто було з цим Морочитися. — Всі номери мають звукоізоляцію. Робіть що хочете.
Коридор і сталеві сходи були освітлені навіть гірше за вестибюль. Подекуди ілюмінієві панелі злізали зі стін і стелі. Деінде ж вони просто згасли. Перила на сходах були вкриті світною фарбою, та вона теж згасала, злізаючи мікронами від кожної руки, що бралася за їхній метал і ковзала по ньому.