Вони експлуатують, торгують і постійно перефарбовуються, та попри все це, до них можна звикнути. Можна звикнути до їхніх лискучих хмарочосів і їхніх сторожів-нанокоптерів, їхніх картелей і їхніх ВОГів, їхнього столітнього нелюдського терпіння й нібито успадкованого ними статусу хрещених батьків людського роду. Можна звикнути й почуватися вдячним за схожу на дар Божий полегкість — жалюгідне існування на корпоративній платформі, яке вам дозволяють. Воно може видатися незмірно бажанішим за холодне карколомне падіння в людський хаос, який чекає внизу.
Можна звикнути й почуватися вдячним.
Такого треба стерегтися.
— Над рубежем, — подала голос із кабіни пілота Амелі Вонґсават.
Ми пірнули.
Бортовий комп працював на мінімальній бойовій потужності, і тому здавалося, ніби розпочався гравітаційний стрибок — просто страхування ще не спрацювало. Мої нутрощі підкинуло до ребер, а задню поверхню очей залоскотало. Нейрохімія раптом недоречно ожила, а пластини з біосплаву в моїх руках задрижали. Вонґсават, напевно, притиснула нас до нижньої межі посадкової зони «Мандрейк» і заходилася витискати з головних двигунів усе, що можна, в сподіванні перехитрити далекі оборонні системи кемпістів, які могли дізнатися про нас заздалегідь, розшифрувавши траєкторію польоту з транспортних передач Картелю.
В неї, здається, виходило.
Ми опустилися в море десь за два кілометри від узбережжя Данґреку; так Вонґсават швидко охолодила водою поверхні корабля після переходу у схвалюваний в армії спосіб. Подекуди групи екоактивістів влаштовували насильницькі протести проти такого забруднення, та я чомусь сумнівався, що до цього можуть додуматися на Санкції-IV. Війна справляє на політику заспокійливий, спрощувальний ефект, який на політиків, вочевидь, діє подібно до бетатанатинового кайфу. Відпадає потреба у врівноважуванні проблем, можна виправдати що завгодно. Бийтеся, перемагайте, вертайтеся з перемогою. Все інше блякне і зникає, як небо над Заубервіллем.
— Поверхневий статус отримано, — мелодійно озвалася Вонґсават. — Попередні перевірки не виявляють руху транспорту. До берега я полечу на вторинних двигунах, але раджу вам залишатися на місцях до подальших вказівок. Командире Генд, нам надійшло голкокидком повідомлення від Айзека Каррери, яке, можливо, вас зацікавить.
Генд перезирнувся зі мною. Потягнувся назад і торкнувся мікрофона на сидінні.
— Відтвори його конфіденційно. Для мене, Ковача, Суджіяді.
— Зрозуміло.
Я стягнув униз гарнітуру й начепив на обличчя маску конфіденційного прийому. Каррера з’явився в мережі слідом за пронизливим щебетанням шифрувальних кодів. Він був одягнений у бойовий комбінезон, а на лобі та щоці в нього яскраво виділялася нещодавно заліплена гелем рана. Він мав стомлений вигляд.
— Керівництво Північного рубежу — FAL 931/4. Ми зафіксували вашу траєкторію польоту та завдання, але маємо попередити вас, що за поточних обставин не можемо дозволити собі наземну чи близьку повітряну підтримку. Сили Клину відступили до озерної системи Мессон, де утримують оборонну позицію до завершення оцінки наступу кемпістів і узгодження його наслідків. Після бомбардування очікується повноцінний наступ, тож це, можливо, ваша остання можливість встановити ефективний зв’язок із кимось поза зоною ударної хвилі. Крім цих стратегічних міркувань, вам також слід знати, що Картель задіяв у районі Заубервілля експериментальні системи наноремонту. Ми не можемо спрогнозувати реакцію цих систем на несподіване вторгнення. Особисто я, — він нахилився вперед на екрані, — радив би вам відступити на вторинних двигунах аж до Мессона й зачекати, поки я не зможу віддати наказ про повторний вихід на узбережжя. Це має затримати вас не більш ніж на два тижні. Дослідження зони вибуху, — його обличчя ненадовго скривилося з відрази, наче він щойно занюхав якесь гниття у своїх ранах, — аж ніяк не варте ризиків, яким ви себе піддаєте, хай яку конкурентну перевагу сподіваються здобути завдяки йому ваші господарі. Вхідний код Клину додається на той випадок, якщо ви вирішите скористатися запасним варіантом. Поза тим я нічого не можу для вас зробити. Хай щастить. Кінець зв’язку.
Я зняв маску й відсунув гарнітуру. Генд стежив за мною, ледь помітно всміхаючись одним кутиком рота.
— Такі думки навряд чи схвалив би Картель. Він завжди такий прямолінійний?