Вона подумала про майбутнє, у якому велетнів переможуть, Гея засне, а вони щасливо житимуть разом — без ревнощів, без чудовиськ, з якими потрібно битись. Думки оповили її серце. Пайпер відчула, як ріг достатку починає теплішати.
Їжа ринула з рога потоком, потужним, наче течія ріки Ахелоя. Лавина свіжих фруктів, запашних булочок та копчених окостів з головою накрила Геркулеса. Пайпер не розуміла, як усе це пройшло крізь отвір рога, але подумала, що баранина особливо доречна.
Коли ріг вивергнув стільки добра, що ним можна було б заповнити цілий дім, потік зупинився. Пайпер почула, як волає та борсається Геркулес десь на глибині купи. Вочевидь, навіть найсильнішого бога у світі можна заскочити зненацька, якщо засипати його свіжими продуктами.
— Забираймось! — сказала вона Джейсону, який забув про цю частину їхнього плану й ошелешено витріщався на фруктову купу. — Забираймось!
Він схопив її за талію і викликав вітер. Вони здійнялися над островом так швидко, що у Пайпер запаморочилось у голові. Вона ледве не знепритомніла.
Коли острів почав віддалятись, з їстівної гори вискочила голова Геркулеса. Половина кокоса причепилась до його маківки, наче військовий шолом.
— Уб'ю! — заревів він так, наче мав великий досвід у промовлянні цього слова.
Джейсон опустився на палубу «Арго II». Дякувати богам, Лео виконав свою частину справи. Корабельні весла вже були в повітряному режимі, а якір — піднятим. Джейсон викликав вітер, настільки сильний, що той підштовхнув їх у небо, а Персі спрямував на берег десятифутову хвилю, через що Геркулес тепер борсався у каскаді солоної води та ананасів.
Коли бог нарешті отямився та почав жбурляти в них кокоси, «Арго II» вже мчав крізь хмари над Середземним морем.
XXIX Персі
Персі почувався цілковитим невдахою.
Мало того, що він був змушений тікати від лихих морських богів в Атланті, а потім не зміг відбити напад велетенської креветки на «Арго II», так ще й іхтіокентаври, Хіронові брати, не захотіли з ним зустрічатись.
Після цього вони дісталися Геркулесових стовпів, але Персі довелось залишитись на борту, тоді як Джейсон Поважна Шишка пішов на зустріч зі своїм єдинокровним братом. Геркулес — найвидатніший герой усіх часів, а Персі його навіть не побачив.
Ну, гаразд, за словами Пайпер Геркулес виявився нікчемою, і все ж... Персі вельми набридло стирчати на кораблі та без діла вештатися палубою.
Відкрите море — це ж його територія. Тут він мусив показати себе, поводитись як справжній ватажок та дбати про всіх. Натомість, за всю подорож крізь Атлантику він не зробив майже нічого, окрім того що теревенів з акулами та слухав, як тренер Хедж співає пісеньки з телешоу.
Ба більше того, після відплиття з Чарльстона він майже не бачив Аннабет. Вона весь вільний час проводила у своїй каюті, вивчаючи бронзову мапу, яку знайшла у форті Самтер, або шукаючи інформацію в Дедаловому ноутбуці.
Коли б Персі до неї не зайшов, вона завжди була настільки охопленою думками, що їхня розмова виглядала приблизно так:
Персі: Привіт, як справи?
Аннабет: Е, ні, дякую.
Персі: Гаразд... ти щось їла сьогодні?
Аннабет: Гадаю, зараз чергування Лео. Запитай у нього.
Персі: Ну, моє волосся палає.
Аннабет: Гаразд. За хвилину.
Вона іноді ставала такою. Одна з особливостей стосунків із донькою Афіни. І все ж, Персі не міг припинити думати, як привернути її увагу. Він хвилювався за неї після випадку з павуками у форті Самтер і не знав, як допомогти, особливо тоді, коли вона навіть не слухала його.
Інцидент біля Геркулесових стовпів минув майже без наслідків (окрім пари-трійки кокосів, застряглих у бронзовій обшивці). Кілька сотень метрів корабель спокійно подолав небом.
Персі сподівався, що стародавні землі не такі погані, як їм розповідали. Але насправді все відбувалося, як у рекламі: «Ви миттєво помітите різницю!»
На корабель нападали по кілька разів на годину. Спочатку з нічного неба налетіла зграя стімфалійських птахів людожерів, але Фестус їх спопелив. Потім навколо щогли завирували грозові духи. Джейсон підсмажив їх блискавкою. А коли тренер Хедж вечеряв на шканцях, невідомо звідки з’явився дикий пегас, розтоптав сатирові енчілади й полетів геть, залишивши по всій палубі сирні сліди копит.