«Золотий хлопчик, — пригадав свій сон Персі. — Їм доведеться пройти повз золотого хлопчика».
Та найбільше Персі бентежив шолом незнайомця.
Його забрало було зроблено у формі голови горгони: вигнуті ікла, лютий оскал і золоті змії, що вились, наче кучері. Персі був знайомий з горгонами і помітив разючу схожість (навіть трохи занадто, як на його смак!).
Аннабет, повернулась так, що стала плечем до плеча з Персі. Йому захотілось по-заступницькі обійняти її рукою, але він сумнівався, що вона буде вдячна за цей жест. До того ж було б нерозумно хоч якось показувати золотому хлопцеві, що Аннабет — його дівчина. Навіщо давати ворогові додаткову перевагу над собою.
— Хто ти? — випалив Персі. — Що тобі потрібно?
Золотий воїн фиркнув. Різким рухом меча, майже непомітним для очей, він вибив Анаклузмос з рук Персі , та кинув його в море.
Персі раптом втратив здатність дихати, наче його лишили не тільки меча, а й легенів. Його ніколи ще не роззброювали з такою легкістю.
— Вітаю, брате, — голос золотого воїна був низьким та бархатистим, з екзотичним акцентом, можливо, середньосхідним, та, невідомо чому, дуже знайомим. — Завжди радий пограбувати свою рідну кров. Я — Хрісаор, Золотий Меч. Що мені потрібно? — Він повернувся золотою маскою до Аннабет. — Ну, це пусте. Мені потрібно все ваше добро.
XXX Персі
Серце Персі несамовито калатало, поки Хрісаор ходжав туди-сюди та розглядав їх, наче виставкову худобу. Дюжина його дельфіновоїнів оточили їх, тримаючи списи на рівні грудей Персі, тоді коли решта розграбовувала корабель, грюкаючи у трюмі. Один з піратів піднявся сходами з ящиком амброзії. Інший показався з оберемком арбалетних стріл і кошиком грецького вогню.
— Обережно з цим! — попередила Аннабет. — Воно здійме у повітря обидва кораблі.
— Га! — відгукнувся Хрісаор. — Ми знаємо все про грецький вогонь, дівча! Не хвилюйся. Ми століттями грабуємо та мародерствуємо в Mare Nostrum.
— Твоя вимова здається знайомою, — промовив Персі. — Ми зустрічались?
— Не мав такого задоволення. — Хрісаорова золота горгона люто зиркнула на Персі, хоча неможливо було зрозуміти, який насправді вираз обличчя під нею. — Але я чув усе про тебе, Персі Джексоне! О, так, юнак, який урятував Олімп. І його вірна помічниця Аннабет Чейз.
— Я нічия не помічниця, — огризнулась Аннабет. — А його вимова, Персі, здається знайомою, тому що він розмовляє, як його матір. Ми вбили її у Нью-Джерсі.
Персі нахмурився.
— Я майже впевнений, що у мешканців Нью-Джерсі не така вимова. Хто його?
Усе стало на місця. Крамниця садових гномів тітоньки М — лігво Медузи. У неї була така саме вимова, принаймні до того як Персі відрубав їй голову.
— Твоя мама — Медуза? — поцікавився він. — Чувак, не поталанило тобі.
Судячи зі звуку в Хрісаоровій горлянці, тепер він під маскою був розлючений.
— Ти такий саме зарозумілий, як і перший Персей, — промовив Хрісаор. — Але, так, Персі Джексоне. Посейдон — мій батько. Медуза була моєю матір’ю. Після того, як одна так звана богиня мудрості перетворила її на чудовисько... — Золота маска повернулась до Аннабет. — Це, здається, твоя мати... Двоє дітей Медузи застрягли всередині неї, нездатні народитись. Коли перший Персей відрубав Медузі голову...
— Двоє дітей вийшли назовні, — пригадала Аннабет. — Пегас і ти.
Персі кліпнув очима.
— Тобто твій брат — крилатий кінь. Але водночас ти мій єдинокровний брат, а це означає що всі летючі коні у світі мої... Хоча знаєш? Забудьмо про це.
Він багато років тому засвоїв, що не варто занадто поринати в дослідження свого родинного дерева з батьківського боку. Після того як його визнав братом циклоп Тайсон, Персі вирішив, що у нього вже більше ніж достатньо додаткових членів родини.
— Але якщо ти — син Медузи, — промовив він, — чому я ніколи про тебе не чув?
Хрісаор роздратовано зітхнув.
— Коли твій брат — Пегас, звикаєш, що тебе ніхто не пам’ятає. «О, дивіться, крилатий кінь!» А я кого цікавлю? — Він притулив кінець клинка до очей Персі. — Але не недооцінюй мене. Моє ім’я не просто так означає Золотий Меч.
— Імперське золото? — припустив Персі.
— Ба! Зачароване золото, так. Згодом римляни назвали його імперським, але я був першим володарем такого меча. Я мав стати найвідомішим героєм усіх часів! Та оскільки поети вирішили проігнорувати мене, я став лиходієм. Я твердо вирішив, що скористаюсь своєю спадщиною. Як син Медузи, я вселятиму жах, і як син Посейдона — правитиму морями.