— Що могло статись із німфами? — промовила істота у центральній ніші.
Вона знаходилася навіть у гіршому стані, ніж решта. Її спина нагадувала рибальський гачок, а кістляві руки вкривав тонкий, наче папір, шар шкіри. На її голові, зверх моторошних патлів, блищав побитий золотий лавровий вінець.
Жінка впилась у Пайпер своїми пурпуровими очима.
— Яке цікаве запитання, моя люба. Німфи могли залишитись тут, у муках, в очікуванні змоги помститись.
Пайпер присягнулась собі, що наступного разу, коли матиме змогу, розплавить Катоптріс та здасть його на металобрухт. Ідіотський кинджал так і не показав їй повної картини. Звісно, вона побачила, як тоне, але якби знала, що на неї чекатимуть дев'ять висушених зомбі-німф, то ніколи б сюди не спустилась.
Першою думкою стало помчати до сходів, але, коли Пайпер повернулась, вихід зник. Зовсім. Тепер там не було нічого, окрім суцільної стіни. Дівчина підозрювала, що це ілюзія. Та навіть якщо це було так, Пайпер нізащо б не встигла дістатися до протилежного боку кімнати швидше, ніж зомбі-німфи на них накинуться.
Джейсон і Персі стали обабіч неї з мечами напоготові. Пайпер була рада, що вони поряд, але сумнівалась, що їхня зброя чимось допоможе. Вона бачила, що станеться у цій кімнаті. Якимсь чином ці істоти переможуть їх.
— Хто ви? — вимогливо запитав Персі.
Середня німфа повернула голову.
— А... імена. Колись ми мали імена. Я була Гагно, першою з дев’ятки!
Божество чистих джерел, ім’я якого звучить майже як «багно»? Пайпер це здалось якимсь жорстоким жартом, але вона вирішила промовчати.
— Дев’ятка, — повторив Джейсон. — Німфи цього святилища. Тут завжди було дев’ять ніш.
— Авжеж. — Гагно лиховісно ошкірилась. — Але ми перша дев’ятка, Джейсоне Грейс! Ми були присутні під час народження твого батька.
Джейсонів меч опустився.
— Тобто Юпітера? Ви були там, коли він народився?
— Зевс, так ми його тоді називали, — відповіла Гагно. — Яке ж верескливе було дитинча! Ми допомагали Реї під час пологів. Коли немовля народилось, ми сховали його подалі від очей власного батька Кроноса, щоб той його не з’їв. Ох, і легені ж він мав, цей малий! Нам нічого не залишалось, окрім як приглушувати крики водою, щоб Кронос не почув. Коли Зевс виріс, нам пообіцяли вічну вдячність. Але це було в старій країні, у Греції.
Інші німфи завили і зашкрябали по нішах. Вони наче були ув’язненими у своїх заглибленнях, наче їхні ноги приклеїли до каменю разом із декоративними мушлями.
— Коли Рим запанував світом, нас запросили сюди, — продовжувала Гагно. — Син Юпітера спокусив нас своїми словами. Він обіцяв новий дім. Більший і кращий! Жодних завдатків та бездоганний район. Рим житиме вічно.
— Вічно, — зашипіли інші.
— Ми піддались спокусі. Залишили скромні струмки та ключі на горі Лікайон і переселились сюди. Багато століть наші життя були дивовижними! Вечірки, підношення на нашу честь, нові сукні та прикраси щотижня. Усі напівбоги Риму залицялись до нас та шанували нас.
Німфи завили, а потім зітхнули.
— Але Рим не вижив, — гаркнула Гагно. — Акведуки відвели. Віллу нашого господаря залишили та зруйнували. Нас забули і поховали під землею, але ми не можемо піти. Наші життєві джерела прив’язані до цього місця. Наш старий господар ніколи не замислювався над тим, щоб нас звільнити. Ми століттями марніємо тут, у темряві, та страждаємо від спраги... такої нестерпної спраги.
Решта почала хапатись за свої роти.
Пайпер відчула, як пересихає у її власному горлі.
— Мені шкода, — промовила вона, намагаючись вкладати чари у свої слова. — Це напевно було так жахливо. Але ми вам не вороги. Якщо ми можемо допомогти...
— Ох, який чарівний голос! — скрикнула Гагно. — Які прекрасні риси. Колись я була такою саме молодою. Мій голос заспокоював, наче гірський струмок. Але знаєш, що трапляється з розумом німфи, коли вона ув’язнена у темряві та здатна живитись тільки ненавистю та жорстокими думками? Так, моя люба. Ви можете нам допомогти.
Персі підняв руку.
— Е-е... я син Посейдона. Я можу створити нове джерело води.
— Га! — скрикнула Гагно і решта озвалась луною. — Га! Га!
— Можеш, сину Посейдона! Я чудово знаю твого батька. Ефіальт і От обіцяли, що ти прийдеш.