Вони з Джейсоном кинулись назустріч велетню. Хлопці робили випади, кололи та рубали з блискавичною швидкістю, але Ефіальт відбивав кожний удар.
— Я не відступлю! — проревів велетень. — Ви зіпсували мою виставу, але Гея все одно знищить ваш світ!
Персі зробив різкий випад і розрубив велетнів спис навпіл. Ефіальт цьому навіть не здивувався. Він змахнув тупим кінцем і збив Персі з ніг. Персі невдало приземлився на руку, у якій тримав меч. Анаклузмос з грюкотом випав з його долоні.
Джейсон спробував скористатись нагодою. Він зблизив дистанцію та уколов велетня у груди, але той якимсь чином відбив удар та рубанув у відповідь. Вістря списа пройшлось по Джейсонових грудях і розрізало посередині пурпурову футболку. Джейсон захитався і поглянув на тоненьку цівку крові на тому місці. Ефіальт вдарив його ногою і повалив на землю.
Зверху в імператорській ложі скрикнула Пайпер, але її голос потонув у ревінні натовпу. Бахус продовжував дивитись і гризти чипси із задоволеною усмішкою.
Ефіальт нависнув над Персі й Джейсоном, спрямувавши обидві половини свого списа на їхні голови. Персі не відчував правої руки. Гладіус Джейсона відкотився на протилежний бік арени. Їхній план зазнав невдачі.
Персі підвів очі на Бахуса і гадав, яку передсмертну лайку кинути у бік винного бога, коли побачив обрис у небі над Колізеєм — величезний темний овал, що стрімко знижувався.
З озера заволав От. Він напевно хотів попередити брата, але його напіврозчинене обличчя спромоглось тільки на: «А-а-е-е-му-у-у!»
— Не хвилюйся, брате! — відповів Ефіальт, не відводячи очей від напівбогів. — Я подбаю про те, щоб вони страждали!
У небі «Арго II» повернувся лівим бортом. З балісти понісся зелений вогонь.
— Узагалі-то, — промовив Персі, — тобі краще озирнутись.
Вони з Джейсоном відкотились геть, а Ефіальт обернувся та ошелешено заревів.
Персі впав у рів точнісінько тієї миті, коли вибух струснув Колізей.
Коли він знову видерся на арену, «Арго II» уже приземлявся. Джейсон висунув голову зі свого імпровізованого бомбосховища — пластикової конячки. Обгорілий Ефіальт лежав на землі та стогнав. Жар грецького вогню обпалив пісок навколо велетня. Тепер його оточувало скляне кільце. От борсався в озері та відчайдушно намагався відновити тіло, але нижче рук досі нагадував купку підгорілої вівсянки.
Персі пошкандибав до Джейсона і поплескав друга по плечах. Натовп привидів одарував їх бурхливими оплесками, а тим часом «Арго II» випустив шасі та приземлився на арені. За штурвалом стояв Лео. Хейзел і Френк усміхались поряд із ним. Тренер Хедж стрибав навколо балісти, лупцював повітря і волав:
— Оце я розумію — бійка!
Персі повернувся до імператорської ложі.
— Ну? — крикнув, він до Бахуса. — Достатньо розважився, ти, ходячий перегар у безглуздих...
— Це не обов’язково. — Раптом бог уже стояв поряд із Персі на арені. Він змахнув крихти чипсів з пурпурової тоги. — Я вирішив, що ви гідні товариші для цього бою.
— Товариші? — проревів Джейсон. — Ти нічого не зробив!
Бахус наблизився до берега озера. Вода миттєво кудись утекла, залишивши на дні кашоподібну купку з головою Ота. Бахус обережно опустився на дно і, поглянувши на натовп, здійняв тирс.
Натовп почав свистіти, волати та показувати великим пальцем вниз. Персі ніколи не був певен: цей знак означає «живи» чи «помри». Він пережив обидва випадки.
Бахус обрав цікавіший варіант. Він гепнув Ота по голові сосновою шишкою, і велетенська купа отовсянки повністю розчинилась у повітрі.
Натовп ошаленів. Бахус піднявся з озера і з поважним виглядом покрокував до Ефіальта, який досі лежав розпластаний на землі, підгорілий та закопчений.
Бахус знову здійняв тирс.
— ЗРОБИ ЦЕ! — заревів натовп.
— НЕ РОБИ ЦЬОГО! — завив Ефіальт.
Бахус стукнув велетня по носу — і той розсипався на попіл.
Привиди схвально загуділи та почали кидати примарні конфеті, в той час як Бахус з переможно здійнятими руками крокував ареною, насолоджуючись своїм тріумфом. Він усміхнувся напівбогам:
— Оце, друзі мої, видовище! І авжеж я щось таки зробив. Я вбив двох велетнів!
Поки друзі Персі сходили з корабля, натовп привидів замерехтів та зник. Пайпер і Ніко насилу вибирались з імператорської ложі, що так само, як решта чарівної реконструкції Колізею, почала перетворюватись на туман. Підлога арени залишилась цілою, але, загалом, стадіон виглядав так, наче у ньому не вбивали жодних велетнів упродовж багатьох тисячоліть.