Вона допомогла Ніко підвестись. Хлопчина завжди був блідим, але тепер його шкіра походила на сухе молоко. Темні впалі очі нагадали Персі світлини зі звільненими військовополоненими, ким Ніко, по суті, і був.
— Дякую, — проскрипів Ніко. Його очі збентежено заметались. — Я вже зневірився.
Протягом останнього тижня Персі часто думав, що уїдливого скаже Ніко, коли вони знову зустрінуться. Тепер хлопець здавався таким слабким та сумним, що злитись на нього було просто неможливо.
— Ти весь час знав про два табори, — промовив Персі. — Ти міг сказати мені це першого дня, коли я прибув до Табору Юпітера, але не сказав.
Ніко важко оперся об штурвал.
— Персі, вибач. Я дізнався про Табір Юпітера минулого року. Тато привів мене туди, хоча я не знаю причини. Він сказав, що боги тримали ці табори окремо багато століть, і що я не можу нікому про це розповідати. Був не час. Але він сказав, що для мене важливо про це знати...
Хлопець зігнувся у приступі кашлю.
Хейзел тримала його за плечі, поки він не зміг знову встати.
— Я... я гадав, що тато мав на увазі Хейзел, — продовжив Ніко. — Мені знадобилось би безпечне місце, куди я міг би її привести. Але тепер... я розумію, що він розповів мені про обидва табори тому, що я мав зрозуміти, наскільки важливі мої пошуки — пошуки Брами Смерті.
Повітря наче наелектризувалось — ні, воно справді наелектризувалось, оскільки з Джейсона летіли іскри.
— Ти знайшов двері? — поцікавився Персі.
Ніко кивнув.
— Я дурень. Гадав, що можу ходити де завгодно у Підземному царстві, і, зайшов просто в Геїну пастку. Аналогічно міг би спробувати втекти від чорної діри.
— Е-е... — Френк прикусив губу.— Про яку ще чорну діру ти говориш?
Ніко почав було говорити, але те, що він мав намір сказати, напевно, лякало його самого. Хлопець повернувся до Хейзел.
Вона поклала долоню на його плече.
— Ніко розповів мені, що Брама Смерті має дві сторони — одна у смертному світі, друга у підземному. Смертна сторона порталу в Греції. Її пильно охороняють слуги Геї, крізь неї Ніко перетягнули у верхній світ, а потім до Рима.
Пайпер, напевно, нервувала, тому що з її рогу достатку виплюнувся чизбургер.
— Де саме у Греції ці двері?
Ніко важко вдихнув.
— У Домі Аїда. Це підземний храм в Епірі. Я можу позначити його на мапі, але... але нам варто перейматись не про смертну сторону порталу. У Підземному царстві Брама Смерті відчиняється у... у...
По спині Персі наче хтось ковзнув крижаними пальцями.
Чорна діра. Безвихідна частина Підземного царства, недоступна навіть Ніко ді Анжело. Чому Персі раніше до цього не додумався? Він перебував на самому краю цього місця і досі бачив кошмари про нього.
— Тартар. Найглибша частина Підземного царства.
Ніко кивнув.
— Вони затягнули мене у прірву, Персі. Те, що я бачив там....
Його голос надломився.
Хейзел стиснула губи.
— Жодний смертний не бував у Тартарі, — пояснила вона. — Принаймні, жодний з тих, кому вдалось повернутись. Це найбільш захищена в’язниця Аїда, де поневолені старі титани та інші вороги богів. Туди потрапляють усі чудовиська після смерті на землі. Це місце... ну, ніхто не знає точно, яке воно.
Її очі метнулись до брата. Решту її думок не обов'язково було висловлювати: «Ніхто, окрім Ніко».
Хейзел передала братові його чорний меч.
Ніко оперся на нього, наче старець на тростину.
— Тепер я розумію, чому Аїд не міг зачинити всі двері, — промовив він. — Навіть боги не опускаються у Тартар. Навіть бог смерті, сам Танатос, ані на крок не наблизиться до цього місця.
Лео виглянув з-за штурвала.
— Отже, дай-но вгадаю. Ми повинні туди вирушити.
Ніко похитав головою.
— Це неможливо. Навіть я, син Аїда, ледве вижив. Слуги Геї миттєво мене подолали. Вони настільки ні там, унизу... Жодному напівбогу це не під силу. Я майже лишився глузду.
Очі Ніко були як розбите скло. «Може, щось усередині нього зламалось назавжди», — сумно подумав Персі.
— Тоді ми попливемо до Епіру, — промовив він. — Зачинемо двері тільки з цього боку.
— Усе не так просто, — заперечив Ніко. — Щоб зачинити двері, слід контролювати їх з обох боків. Це як подвійна печатка. Можливо, усі разом усімох ви переможете війська Геї на смертній стороні в Домі Аїда. Але якщо на стороні Тартару не битиметься інша команда, команда достатньо сильна, щоб перемогти легіон чудовиськ на їхній рідній землі...
— Має бути якийсь вихід, — промовив Джейсон.
Ніхто не запропонував жодних ідей.
Персі раптом здалось, що він сам опускається на дно Тартару. А потім він усвідомив, що це знижувався корабель. Вони наближались до великої будівлі, схожої на палац.