Персі озвучив запитання, яке Пайпер боялась поставити.
— Яке саме підношення?
Бахус відмахнувся від нього рукою.
— Тобі з цим не впоратись, нахабний греку! Але я дам вам одну безкоштовну пораду, оскільки у дівчини є хоч якісь манери. Знайдіть сина Геї — Форкія. Він завжди ненавидів свою матір, та я його й не осуджую. З братами він також не дуже ладнає. Ви знайдете його в місті, названому на честь героїні, — в Аталанті.
Пайпер вагалась.
— Ви про Атланту?
— Так.
— Але цей Форкій, — промовив Джейсон, — це велетень? Титан?
Бахус розсміявся.
— Помиляєтеся. Шукайте солону воду.
— Солону воду... — повторив Персі. — В Атланті?
— Так, — відповів Бахус. — Ти недочуваєш, чи що? Якщо хтось і може допомогти вам із Геєю та близнюками, то це Форкій. Тільки будьте уважними!
— Що ви маєте на увазі? — поцікавився Джейсон. Бог глянув на сонце, що вже майже досягло зеніту. — Не схоже це на Цереру — спізнюватись. Хіба що вона відчула якусь небезпеку поблизу. Або... — Обличчя бога раптом витягнулось. — Або це пастка. Ну, мені час іти! І на вашому місці я вчинив би те саме!
— Повелителю Бахусе, стривайте! — заперечив Джейсон.
Бог замерехтів і зник з таким звуком, наче хтось відкоркував пляшку з газованим напоєм.
Вітер зашелестів соняшниками. Коні занепокоєно затупцювали. Попри сухий і спекотний день, Пайпер затремтіла. Озноб... Аннабет і Лео описували щось схоже на озноб...
— Бахус має рацію, — промовила вона. — Нам треба йти...
«Запізно» — пролунав сонний голос, рознісшись полями навкруги й здригнувши землю під ногами Пайпер. Персі і Джейсон оголили мечі. Пайпер стояла на дорозі між ними, скута страхом. У мить сила Геї була всюди: соняшники повернули свої голови, пшениця нахилилась, наче скошена мільйонами серпів.
«Ласкаво прошу на вечірку», — пробурмотіла Гея. Її голос нагадав Пайпер дозрівання кукурудзи: тріскіт, шипіння, пекучий і безперестанний шум, що вона чула на фермі дідуся Тома тихими оклагомськими ночами.
«Що там радив Бахус? — глузливо запитала богиня. — Прості, стримані, свята з органічними закусками? Усе правильно. Для моїх закусок знадобляться тільки два інгредієнти: кров напівбогині та напівбога. Пайпер, люба, обирай героя, який помре з тобою».
— Геє! — крикнув Джейсон. — Годі ховатись у пшениці. З’являйся!
«Яка бравада, — просичала Гея. — Але в іншому, Персі Джексоні, теж є щось цікаве. Обирай, Пайпер МакЛін, або це зроблю я».
Серце Пайпер закалатало: Гея хотіла її вбити — це зовсім не несподіванка. Але навіщо вона змушує її обирати? Чому б Геї хотіти відпустити когось із хлопців? Це має бути пасткою.
— Ти божевільна! — крикнула дівчина. — Я нічого не робитиму для тебе!
Раптом Джейсон тяжко зітхнув. Він випростався на сідлі.
— Джейсоне! — крикнула Пайпер. — Що?
Він подивився на неї. Його обличчя стало спокійним, наче у мерця. А очі більше не були блакитними — вони палали чистим золотом.
— Персі, допоможи! — Пайпер відсахнулась від Бурі.
Але Персі галопом помчав геть. Він зупинився посеред дороги за тридцять футів від них і розвернув свого пегаса. Його рука здійняла меч, спрямувавши вістря на Джейсона.
— Один помре, — промовив Персі, але голос належав не йому. Він був низьким і глухим, наче хтось шепотів крізь гарматний ствол.
— Я оберу, — відповів Джейсон таким саме глухим голосом.
— Ні! — крикнула Пайпер.
Навколо неї затріскотіли й зашипіли поля, сміючись голосом Геї, тоді коли Персі та Джейсон кинулись один на одного з оголеною зброєю.
XI Пайпер
Якби не коні, Пайпер би загинула.
Джейсон і Персі кинулись один на одного, але Буря та Пірат упирались достатньо довго, щоб Пайпер устигла відстрибнути.
Вона відкотилась на узбіччя й озирнулась. Ошелешена та налякана, вона побачила, як хлопці схрестили мечі: золото проти бронзи. Полетіли іскри. Їхні клинки блиснули — удар, парирування — і земля затремтіла. Перший обмін атаками тривав лише секунду — Пайпер не могла повірити в те, наскільки швидко вони рухалися. Коні смикнулись у протилежні боки — Буря невдоволено загримів, Пірат замахав крилами.
— Припиніть! — крикнула Пайпер.
На якусь мить Джейсон звернув на неї увагу. Його золоті очі повернулись до Пайпер. Тоді Персі почав нападати, занісши над ним меч. Дякувати богам, Персі чи то навмисно, чи то випадково — повернув клинок так, що той ударив Джейсона по грудях пласкою частиною. Проте сили удару таки вистачило, щоб вибити Джейсона з сідла.