Выбрать главу

Пірат легким галопом подався геть, а Буря розгублено встав дибки. Потім примарний кінь кинувся в соняшники і перетворився на пару.

Персі щосили намагався розвернути свого пегаса.

— Персі! — крикнула Пайпер. — Джейсон — твій друг. Облиш зброю!

Рука, у якій Персі тримав меч, опустилась. Можливо, Пайпер удалося змусити його отямитися, але, на жаль, підвівся Джейсон.

Він заревів. Ясне блакитне небо пронизала блискавка.

Вона відбилась від гладіуса Персі. Хлопця викинуло з сідла.

Пірат заіржав і помчав у пшеничні поля. Джейсон кинувся на Персі, який тепер лежав горілиць. Його одяг парував після влучення блискавки.

На якусь жахливу мить Пайпер утратила голос. Гея, здавалось, шепотіла їй у вуха: «Ти повинна обрати. Чому б не дозволити Джейсонові його вбити?»

— Ні! — крикнула вона — Джейсоне, зупинись!

Хлопець застиг на місці. Його меч знаходився за шість дюймів від обличчя Персі.

Джейсон повернувся. У золотих очах промайнув сумнів.

— Я не можу зупинитись. Один мусить померти.

Щось у цьому голосі... Це була не Гея. І не Джейсон.

Хто б це не був, він говорив затинаючись, наче англійська не його рідна мова.

— Хто ти? — випалила Пайпер.

Рот Джейсона спотворила моторошна посмішка.

— Ми ейдолони. Ми житимемо знову.

— Ейдолонй? — Думки в голові заметались. У Таборі Напівкровок Пайпер вивчала безліч різних чудовиськ, але цей термін чула вперше. — Ви... якісь привиди?

— Він мусить померти. — Джейсон знову звернув увагу на Персі, який почувався значно краще, ніж очікувалось. Персі зробив підніжку і збив Джейсона з ніг.

Джейсон з жахливим стуком вдарився головою об асфальт.

Персі підвівся.

— Припиніть! — знову крикнула Пайпер, але в її голосі не було чарів. Один лише відчай.

Персі здійняв Анаклузмос над грудьми Джейсона.

Паніка сперла Пайпер горло. Дівчина хотіла напасти на Персі з кинджалом, але розуміла, що це не допоможе. Що б не заволоділо Персі, воно керувало всіма його навичками. Їй нізащо не перемогти його в бою.

Пайпер змусила себе зосередитись і спрямувала в голос увесь свій гнів.

— Ейдолони, зупиніться!

Персі застиг.

— Подивись мені в очі, — наказала Пайпер.

Син морського бога повернувся. Його очі були золотими, а не зеленими. Обличчя — блідим і злісним, зовсім не схожим на справжнього Персі.

— Ти не обрала, — промовив він. — Тож помре цей.

— Ти — дух з Підземного царства, — здогадалась Пайпер. — Ти оволодів розумом Персі Джексона. Так?

Персі насмішкувато вищирився.

— Я знову житиму. У цьому тілі. Матір-земля обіцяла. Я ходитиму, куди захочу. Керуватиму, ким захочу.

Пайпер обдало хвилею холоду.

— Лео... от що трапилось із Лео. Ним керував ейдолон.

Створіння в тілі Персі безрадісно розсміялось.

— Запізно ти здогадалась, що нікому не можеш довіряти.

Джейсон досі не рухався. Пайпер не знала, чим йому зарадити. Не знала, як його захистити.

Позаду Персі щось зашаруділо колоссям. Пайпер помітила кінчик чорного крила. Персі почав було обертатися на звук.

— Не зважай на це! — крикнула дівчина. — Дивись на мене.

Персі підкорився.

— Ти не зупиниш мене. Я вб’ю Джейсона Грейса.

Позаду нього з пшеничного поля вийшов Пірат — як на таку велику тварину, він рухався навдивовижу непомітно.

— Ти не вб’єш його! — наказала Пайпер. Але вона дивилась не на Персі. Дівчина зустрілась очима з пегасом, вливаючи всю силу в слова та сподіваючись, що Пірат розуміє її. — Ти змусиш його знепритомніти.

Чари слів подіяли і на Персі. Він нерішуче тупцювався.

— Я... змушу його знепритомніти?

— Ох, вибач,— усміхнулась Пайпер.— Я розмовляла не з тобою.

Пірат здибився й обрушив копита на голову Персі.

Хлопець звалився на асфальт поруч із Джейсоном.

— О, боги! — Пайпер кинулась до хлопців. — Пірате, ти ж його не вбив?

Пегас фиркнув. Пайпер не розмовляла кінською, але припустила, що він сказав: «Благаю! Я вмію керувати своєю силою».

Бурю ніде не було видно. Вочевидь, цей блискавичний жеребець повернувся туди, де мешкають грозові духи в погідні дні.

Пайпер оглянула Джейсона. Його дихання було стабільним, але два удари по черепу протягом двох днів не минуться дарма. Потім вона оглянула голову Персі. Крові не було, але на місці, куди вдарив кінь, утворювався величезний синець.

— Треба забрати їх обох на корабель, — сказала вона Пірату.

Пегас захитав головою на знак згоди. Він став навколішки, щоб Пайпер могла витягти Персі та Джейсона йому на спину. Після кількох дуже виснажливих хвилин (непритомні хлопці виявилися важкими) вона поклала їх і сама влізла на кінську спину. Вони полетіли до корабля.