Кальмар, вочевидь, сховався у своїй печері.
— Трясця! — знову крикнув Форкій і накинувся на свою сестру. — Кето, дресирувати кальмара мусила ти. Я ж казав тобі: жонглювання? Може, трохи розірвати кого-небудь під фінал. Хіба це так важко?
— Він сором’язливий, — промовила Кето на захист кальмара. — До того ж, на кожному з його щупальців є по шістдесят два лезоподібні зубці, які необхідно загострювати щодня. — Вона повернулася до Френка. — Ти знав, що велетенський кальмар — єдиний у світі звір, здатний ковтнути напівбога одним махом, разом із обладунками, і не страждати при цьому на розлад травлення? Це правда!
Френк відсахнувся від неї і схопився за живіт, ніби хотів переконатись, що досі цілий та неушкоджений.
— Кето! — обірвав сестру Норка і клацнув пальцями так, наче то були клішні краба. — Від такої кількості фактів наші гості занудьгують. Менше навчання, а більше видовищ! Ми це обговорювали.
— Але...
— Жодних але! Ми тут, щоб презентувати «Смерть у морських глибинах!» За підтримки пончиків «Чудо-Юдо».
Останні слова відбилися від стін посиленою луною. Спалахнули вогні. З підлоги здійнялися димові хмари й утворили об’ємні кільця, що пахнули як справжні пончики.
— Доступні у буфеті, — сповістив Форкій. — Але ви витратили зароблені важкою працею денарії, щоб отримати VIP-тур, тож годі гаяти час! Ходімо зі мною!
— Е-е, стривайте, — промовив Персі.
Усмішка Форкія огидним чином розтанула.
— Так?
— Ви морський бог, так? Син Геї?
Людина-краб зітхнув.
— П’ять тисяч років, а я досі відомий як маленький хлопчик Геї. Байдуже, що я найстаріший з наявних морських богів. Старший за твого вискочку-батька, до речі! Я — бог прихованих глибин! Володар водяних жахів! Батько тисяч чудовиськ! Але, ні... ніхто про мене навіть не знає. Припустився однієї маленької помилки, підтримавши титанів у. Їхній війні. За це мене вигнали з океану. І куди? В Атланту! Це взагалі нормально?
— Ми вважали, що Олімпійці сказали «Атлантида», — пояснила Кето. — Вони так пожартували, гадаю, заславши нас натомість сюди.
Персі звузив очі.
— І ви богиня?
— Так, я — Кето! — радісно усміхнулась вона. — Богиня морських чудовиськ, звісно! Китів, акул, кальмарів та всілякої морської живності великих розмірів, але моє серце завжди належить чудовиськам. Ви знали, що молоді морські змії здатні вивергнути плоть своєї жертви і таким чином забезпечувати себе їжею протягом шести років? Це правда!
Френк досі тримався за живіт так, наче його нудило.
Тренер Хедж присвиснув.
— Шість років? Це вражає!
— Саме так! — широко всміхнулась Кето.
— А як саме кальмар-убивця розриває плоть своїх жертв? — поцікавився Хедж. — Я обожнюю природу.
— О, ну...
— Годі! — випалив Форкій. — Ти псуєш видовище! Увага! Станьте свідками смертельного двобою між нереїдами-гладіаторами!
У резервуар нереїд опустилась дзеркальна диско-куля. Вода заграла різнокольоровим світлом. Два мечі впали на дно та гепнулись об пісок. Нереїди не звернули на них жодної уваги й продовжили грати в карти.
— Трясця! — Форкій затупотів ногами.
Кето скривила обличчя й поглянула на тренера Хеджа.
— Не зважай на Норку! Він такий пустомеля. Ходімо зі мною, мій славний сатире! Я покажу тобі різнокольорову діаграму мисливських звичок чудовиськ.
— Неймовірно!
Перш ніж Персі встиг заперечити, Кето повела тренера Хеджа крізь лабіринт акваріумів, залишивши його та Френка на самоті з крабоподібним морським богом.
Шиєю Персі скотилася крапелька поту. Вони з Френком обмінялись збентеженими поглядами. Проти них застосували стратегію «розділяй і володарюй». Персі не сумнівався, що ця зустріч завершиться погано. Частково він хотів напасти на Форкія зараз — це принаймні створить ефект несподіванки, — але вони досі не дізналися нічого важливого. І Персі не певен був, що зможе знайти тренера Хеджа. Він навіть сумнівався, що зможе знайти вихід із цього місця.
Форкій наче прочитав його думки.
— О, все буде добре! — запевнив він Персі. — Кето буває трохи занудою, але вона чудово подбає про твого друга. І якщо чесно, найкраща частина туру ще навіть не розпочалась!
Персі намагався думати, але у голові паморочилося. Наслідок учорашньої травми голови? Чи так подіяли на нього спецефекти Форкія, або лекції Кето про огидні факти з життя морських чудовиськ? Він гадки не мав.
— То... — наважився Персі. — Нас відрядив сюди Діоніс.
— Бахус, — виправив його Френк.
— Так. — Персі намагався не дратуватись. Він насилу пам’ятав одне ім’я кожного бога. Два було занадто. — Бог вина. Ну ви зрозуміли.