«Я повернусь», — пообіцяв Персі, але навіть якщо створіння у резервуарах його почули, то не відповіли.
Крізь звукову систему зарокотів голос Форкія:
— Персі Джексоне!
Феєрверки та бенгальські вогні почали безладно спалахувати. Дим із запахом пончиків заповнив коридори. З гучномовців загуділа драматична музика — п'ять чи шість різних пісень водночас. Увімкнулись прожектори й освітили все. Приміщення поринуло у хаос спецефектів.
Персі, тренер Хедж та Френк, спотикаючись, вибігли зі скляного тунелю й опинились у кімнаті з китовими акулами. У смертній частині акваріума панували галас та штовханина: родини та. табірні групи бігали туди-сюди, а персонал шалено ганявся за ними, намагаючись запевнити, що всього-на-всього випадково спрацювала аварійна сигналізація.
Але Персі знав, що це не так. Разом з друзями він приєднався до смертних і побіг до виходу.
XVII Аннабет
Аннабет намагалась підбадьорити Хейзел, частуючи її найвидатнішими проявами риб’ячого мозку Персі, коли коридором промчався Френк і увірвався до каюти.
— Де Лео? — задихаючись промовив він. — Відлітаймо! Відлітаймо!
Обидві дівчини вскочили на ноги.
— Де Персі? — випалила Аннабет. — І козел?
Френк вхопився за свої коліна, ледве переводячи дух.
Його одяг був вогким і задубілим, наче накрохмаленим.
— На палубі. З ними все гаразд. Нас переслідують!
Аннабет повз нього кинулась нагору, перестрибуючи по три сходинки за раз. Хейзел теж не барилася. За нею, відхекуючись, поволочився і Френк. Виснажені Персі та Хедж лежали на палубі. Хедж десь загубив свої черевики, але він посміхався небу і бурмотів: «Крутизна, крутизна». Персі був весь у порізах і подряпинах, наче вистрибнув у зачинене вікно. Він нічого не сказав, але слабко стиснув долоню Аннабет, наче мовив: «Одну хвильку, світ ось-ось припинить вертітися».
Лео, Пайпер і Джейсон, які до цього спокійно їли в обідній залі, примчали нагору.
— Що? Що? — крикнув Лео, тримаючи недоїдений гарячий бутерброд із сиром. — Мені вже що, навіть перерву на обід не можна брати? Що сталось?
— Переслідують! — знову крикнув Френк.
— Переслідують хто? — запитав Джейсон.
— Не знаю! — пихтів Френк. — Кити? Морські чудовиська? Можливо, Кейт і Норка!
Аннабет кортіло придушити хлопчину, але вона не певна була, що його шия поміститься у її долонях.
— Що за нісенітниці? Лео, забери нас звідси.
Лео затиснув у зубах бутерброд, як пірат ніж, і помчав до штурвала.
Незабаром «Арго II» вже здіймався у небо. Аннабет встала за кормовий арбалет. Вона не бачила жодних підтверджень переслідування китами або ще кимось, але Персі, Френк та Хедж змогли оговтатися тільки після того, як обриси Атланти перетворились на розпливчасту пляму вдалечині.
— Чарльстон, — промовив Персі, кульгаючи палубою, наче дідусь. Його голос досі був слабким. — Тримаймо курс на Чарльстон.
— Чарльстон? — Джейсон промовив назву міста так, наче вона викликала в нього погані спогади. — Що саме ви знайшли в Атланті?
Френк розстібнув свій рюкзак і почав діставати сувеніри.
— Трохи консервованих персиків. Кілька футболок. Снігову кулю. І ці не зовсім китайські наручники.
Аннабет насилу стримувалася.
— Як щодо того, щоб розповісти нам щось дійсно важливе?
Вони зібрались на шканці, щоб Лео міг слухати розмову, залишаючись за штурвалом. Персі й Френк почали по черзі розповідати, що сталось в «Акваріумі Джорджії». ,Час від часу їх переривав тренер Хедж з фразами: «Оце було круто!» або «А потім я хвицнув її по голові!»
Принаймні тренер начебто забув про те, що Персі з Аннабет заснули у стайні минулої ночі. Але, судячи з розповіді, у них тепер трапилися значніші проблеми, ніж домашній арешт.
Коли Персі розповів про ув’язнених в акваріумі морських істот, вона зрозуміла, чому він здавався таким засмученим.
— Це жахливо, — промовила вона. — Ми повинні їм допомогти.
— Допоможемо. З часом. Але я мушу придумати як. Якби ж... — Він похитав головою. — Не зважайте. Спочатку слід розібратись із винагородою за наші голови.
Тренер Хедж втратив цікавість до розмови — певно тому, що вона вже була не про нього — і пішов у ніс корабля, де почав практикувати обертальні копняки та хвалити себе за майстерність.
Аннабет стиснула руків’я свого кинджала.
— Винагорода за наші голови... ніби ми до цього привертали недостатньо уваги чудовиськ.
— А для нас зробили оголошення з написом «РОЗШУКУЄТЬСЯ»? — запитав Лео. — І у них, часом, немає списку з цінами за наші голови?