Выбрать главу

Пайпер здійняла руки, закликаючи до спокійної розмови.

— Октавіане, у таборі проти нас улаштували змову. Ми можемо все пояснити.

— Нічого не чую! — заволав Октавіан. — Віск у вухах — стандартна процедура перед битвою з лихими сиренами. Опустіть зброю й повільно оберніться, щоб я зв’язав вам руки.

— Дайте мені його проткнути, — пробурмотіла Хейзел. — Благаю.

Корабель був лише за п’ятдесят футів, але Аннабет не бачила на палубі жодних ознак тренера Хеджа. Вочевидь, сатир перебував у трюмі, переглядав свої дурнуваті програми з бойових мистецтв. Джейсон зі своєю групою мали повернутись тільки надвечір, а Персі був під водою і навіть не здогадувався про напад. Якби ж то вона могла потрапити на борт і скористатися балістою. Але як пройти повз цих трьох римлян?

Час спливав. Орли кружляли над головами й кричали, наче сповіщаючи своїх про знахідку: «Гей, тут смачні грецькі напівбоги!» Летючої колісниці Аннабет більше не бачила, але підозрювала, що та десь поблизу. Вона мусить щось придумати, перш ніж з’являться ще римляни.

Їй потрібна допомога... якийсь сигнал тренерові Хеджу або краще навіть — Персі.

— Ну? — наполегливо промовив Октавіан. Двоє його друзів оголили мечі.

Дуже повільно, тільки двома пальцям Аннабет витягнула кинджал. Замість того щоб опустити його, вона жбурнула свою зброю якомога далі у воду.

Октавіан заверещав:

— Нащо це було? Я не наказував кидати його! Він міг стати речовим доказом. Або трофеєм!

Аннабет посміхнулася, як дурнувата білявка, мовляв: «Ох, ото я дурепа». Жодний, хто знав її, нізащо б у це не повірив. Але на Октавіана ця хитрість начебто подіяла. Він роздратовано фиркнув.

— А ви дві... — Він вказав мечем на Хейзел і Пайпер. — Опустіть зброю на причал. Без витівок...

Уся чарльстонська гавань навколо римлян здійнялася, наче фонтан у Лас-Вегасі під час вистави. Потім велетенська хвиля обрушилася на хлопців, захопивши із собою в затоку. Захлинаючись, римляни відчайдушно намагалися втриматися у своїх обладунках на плаву. Персі стояв на причалі, тримаючи в руці кинджал Аннабет.

— Ти впустила, — промовив він з таким виразом обличчя, наче не трапилося нічого особливого.

Аннабет стиснула його в обіймах.

— Я кохаю тебе!

— Народе, — втрутилась Хейзел, ледь помітно усміхаючись. — Треба поспішати.

Знизу у воді волав Октавіан:

— Заберіть мене звідси! Я вб’ю вас!

— Спокусливо, — відповів Персі.

— Що? — крикнув Октавіан. Він учепився в одного зі своїх охоронців, який ледве тримав їх обох на плаву.

— Нічого! — крикнув у відповідь Персі. — Ходімо, народе!

Хейзел нахмурилась.

— Ми ж не залишимо їх тонути?

— Вони не потонуть, — пообіцяв Персі. — Я змусив воду кружляти навколо їхніх ніг. Щойно ми відійдемо на достатню відстань, я викину їх на берег.

Пайпер усміхнулась.

— Круто.

Вони піднялись на «Арго II». Аннабет кинулася до штурвала.

— Пайпер, біжи вниз! Скористайся раковиною в камбузі, щоб надіслати через Іриду повідомлення. Попроси Джейсона повертатись!

Пайпер кивнула й помчала геть.

— Хейзел, знайди тренера і скажи, щоб тягнув на палубу свої волохаті задні ноги!

— Добре!

— А Персі... нам із тобою час доправити цей корабель у форт Самтер.

Персі кивнув і побіг до щогли. Аннабет узялась за штурвал. Її руки несамовито зарухались над панеллю керування. «Будь ласка, пам’ятайте, як усім цим керувати», — заблагала вона.

Аннабет уже бачила, як Персі керував величезними кораблями однією тільки силою думки. Він не розчарував її й цього разу: канати самі собою злетіли в повітря, від’єднались від причалу та підняли якір; вітрила розкрились і спіймали вітер. Аннабет тим часом завела двигун. Зі звуком, що нагадував кулеметний шквал, витягнулися весла. «Арго II» відчалив від пристані та рушив у напрямку віддаленого острова.

Троє орлів досі кружляли вгорі, але не намагалися сісти на корабель, напевно тому, що Фестус щоразу видмухував вогонь, коли вони наближались. Щонайменше дюжина орлів летіла клином у напрямку форту Самтер. Кожний птах ніс римського напівбога... забагато ворогів.

Тренер Хедж, гримаючи копитами, піднявся сходами. Хейзел йшла просто за ним.

— Де вони? — випалив він. — Кого мені вбити?

— Жодних убивств! — наказала Аннабет. — Тільки захищайте корабель!

— Але вони мені перервали перегляд стрічки з Чаком Норісом!

З трюму показалась Пайпер.

— Я надіслала повідомлення Джейсону. Вийшло не дуже чітко, але він уже повертається назад. Має бути... о! Дивіться!