Претор похитала головою.
— Ти гадки не маєш, що на тебе чекає.
— Маю. Ця ворожнеча між нашими таборами... я можу її припинити.
— Нашій ворожнечі тисячі років. Як одна людина щось виправить?
Аннабет хотіла б дати переконливу відповідь: показати Рейні тривимірну діаграму чи свій вражаючий план, але не могла. Проте вона знала, що мусить спробувати. Розгублений погляд матері ані на мить не полишав її голови: «Я мушу повернутися додому».
— Похід мусить закінчитись успішно, — промовила вона. — Ти можеш спробувати зупинити мене. Тоді нам доведеться битися на смерть. Або ти можеш відпустити мене. Тоді я спробую врятувати обидва наші табори. Якщо ви збираєтеся рушити на Табір Напівкровок, то принаймні намагайся відстрочити похід. Затримай Октавіана.
Рейна зіщулила очі.
— Я теж донька богині війни і поважаю твою сміливість. Але якщо ти зараз підеш, то приречеш свій табір на знищення.
— Ти недооцінюєш Табір Напівкровок!
— Ти ніколи не бачила легіон на війні.
Над доками пронісся знайомий верескливий голос:
— Убити їх! Убити їх усіх!
Октавіан вдало пережив купання в гавані. Він виповз слідом за своїми охоронцями й підбадьорював криками інших римських напівбогів, які насилу пробиралися до корабля, здіймаючи щити, наче ті могли зупинити бурю, що лютувала навколо.
На палубі «Арго II» пліч-о-пліч, схрестивши мечі, стояли Джейсон і Персі. По спині Аннабет поповзли мурахи, коли вона усвідомила, що хлопці об’єднали сили та закликали собі на допомогу і небо, і море. Вода і вітер злилися воєдино. Хвилі обрушувались на кріпосні вали, у небі спалахували блискавки і збивали велетенських орлів. Уламки летючих колісниць палали у воді, а тренер Хедж вправно розмахував арбалетом, навмання стріляючи в римських птахів.
— Бачиш? — гірко промовила Рейна. — Жереб кинуто. Наші народи вже воюють.
— Якщо я впораюсь, вони зупиняться.
Обличчя Рейни набуло того самого виразу, як тоді в таборі, коли вона узналась, що Джейсон знайшов собі іншу дівчину. Претора занадто багато зраджували, щоб вона могла повірити в щасливий фінал. Аннабет чекала її нападу.
Натомість Рейна змахнула рукою. Металеві собаки відступили.
— Аннабет Чейз, — промовила вона, — наступного разу ми зустрінемося ворогами на полі битви.
Претор відвернулась і пішла вздовж кріпосного валу, металеві пси слідували за нею.
Аннабет боялась, що це якась хитрість, але часу на роздуми було обмаль. Дівчина побігла до корабля.
Вітри, що гамселили римлян, здавалось, не діяли на неї.
Аннабет без перешкод промчала крізь лави ворогів. Октавіан заволав:
— Зупинити її!
Над її вухом пролетів спис. «Арго II» вже здіймався над причалом. На сходнях стояла Пайпер, простягаючи руку.
Аннабет стрибнула і вхопилась за руку подруги. Сходні впали в море, а дівчата скотились на палубу.
— Уперед! — закричала Аннабет. — Летимо, летимо!
Знизу загули двигуни. Заоберталися весла. Джейсон змінив напрямок вітру. Персі викликав величезну хвилю, що здійняла корабель над стінами форту і виштовхнула його в море. Коли «Арго II» набув максимальної швидкості, форт Самтер залишився маленькою плямкою вдалечині. Вони мчали по хвилях до античних земель.
XXI Лео
Після походу в музей, сповнений привидів конфедератів, Лео гадав, що день стати гіршим не зможе. Він помилявся.
Вони нічого не знайшли ані в субмарині часів громадянської війни, ані у будь-якому іншому місці музею. Тільки кількох літніх туристів, заспаних охоронців і, після спроби пильніше оглянути деякі експонати, цілий батальйон сяючих зомбі в сірих мундирах.
Цікаво, хто вирішив, що Френк зможе управляти духами? Еге... Одне слово, думка виявилась Хибною. Коли Пайпер через пошту Іриди повідомила їм про напад римлян, вони вже перебували на півшляху до корабля — стрімголов мчали крізь центр Чарльстона з бандою мертвих розлючених конфедератів на хвості.
А потім... ой, леле!.. Лео довелось покататися на дружелюбному орлі на ім’я Френк заради того, щоб потім битися з купою римлян. Вочевидь, поширилися плітки, що саме Лео запалив їхнє містечко, тому його вони намагалися вбити з особливим запалом.
Але стривайте! Це ще не все! Тренер Хедж збив їх у повітрі. Френк впустив Лео (це не було випадково!), і вони зробили аварійну посадку у форті Самтер.
Тепер, коли «Арго II» мчав по хвилях, Лео доводилось застосовувати всі свої навички, тільки щоб корабель не розлетівся на тріски. Персі та Джейсон передали куті меду в заварюванні сильних бурь.