Вона сховала Катоптріс у піхви. Як Єлена Троянська не втратила глузд під час Троянської війни, якщо цей клинок був її єдиним джерелом новин? Тоді Пайпер пригадала, що всі, хто оточував Єлену, загинули під час бійні, улаштованої загарбницькою грецькою армією. Можливо, вона таки втратила глузд?
Пайпер і Аннабет відіслали сон-видіння в Табір Напівкровок, щоб сповістити Хірона про сутичку з римлянами у форті Самтер. Аннабет розповіла про свою розмову з Рейною. Пайпер показала видіння з кинджала з позашляховиками, що неслися на північ. Добродушне обличчя кентавра протягом розмови наче постарішало на тридцять років, але він запевнив їх, що подбає про захист табору. Тайсон, Місіс О’Лірі та Елла безпечно дісталися. За необхідності Тайсон міг покликати на захист табору цілу армію циклопів, а Елла та Рейчел Дер уже порівнюють пророцтва, намагаючись краще зрозуміти, що приховує майбутнє. «Завдання семи напівбогів на борті «Арго», — нагадав їм Хірон,— закінчити похід та безпечно повернутись».
Після розмови через Іриду напівбоги мовчки походжали палубою, вдивляючись у воду та сподіваючись на диво.
Коли воно нарешті здійснилось (три велетенські рожеві бульбашки вирвалися на поверхню біля правого борту і вивергнули Френка, Хейзел та Лео), Пайпер трохи збожеволіла. Вона скрикнула від полегшення і пірнула просто у воду.
Про що вона розмірковувала? Не взяла ані мотузки, ані рятувального жилету — узагалі нічого. Але тієї миті вона була настільки щасливою, що похлюпала до Лео й поцілувала його в щоку, чим, здається, сильно здивувала хлопця.
— Скучила? — розсміявся Лео.
Пайпер раптом скипіла.
— Де ви були? Як ви вціліли?
— Довго розповідати, — відповів він. Біля нього раптом вискочив на поверхню кошик для пікніку. — Хочеш тістечко?
Коли вони піднялись на борт і перевдягнулись у сухе (бідоласі Френку довелось позичити у Джейсона занадто вузькі на нього штани), уся команда зібралась на шканці, щоб відсвяткувати за сніданком повернення зниклих. Усі, окрім тренера Хеджа, який невдоволено зауважив, що атмосфера стає занадто теплою, як на його смак, і пішов униз латати вибоїни в каркасі. Поки Лео пихтів над штурвальною панеллю, Хейзел і Френк розповіли про рибо-кентаврів та їхній навчальний табір.
— Неймовірно, — промовив Джейсон. — Це дуже смачні тістечка.
— І це все, що ти хотів сказати? — наполегливо запитала Пайпер.
Він здавався здивованим.
— Що? Я слухав. Рибо-кентаври. Рибо-люди. Лист річному богові. Усе зрозуміло. Але ці тістечка...
— Знаю, — промовив з набитим ротом Френк. — Скуштуй їх з персиковим варенням від Естер.
— Це просто неймовірно огидно, — зробила зауваження Хейзел.
— Передай мені банку, старий! — попросив Джейсон.
Хейзел і Пайпер обмінялись поглядами, сповненими роздратування. Хлопці.
Персі, навпаки, хотів почути кожну подробицю щодо підводного табору, тому повсякчас повертався до однієї частини розповіді:
— Вони не захотіли зустрітися зі мною?
— Це не так, — промовила Хейзел. — Просто... така підводна політика, здається. Підводний народ дуже піклується про свої кордони. Але чудова новина в тому, що вони подбають про акваріум в Атланті. І допоможуть захистити «Арго II», поки ми перетинаємо Атлантику.
Персі неуважно кивнув.
— Але вони не хотіли зі мною зустрітись?
Аннабет штурхнула його в плече.
— Та годі вже тобі, Риб’ячі Мізки! Нам є про що інше хвилюватись.
— Вона має рацію, — промовила Хейзел. — Після сьогодні в Ніко залишиться менше двох днів. Рибо-кентаври сказали, що ми повинні його врятувати. Його роль дуже важлива для походу.
Вона з викликом подивилась навколо, наче чекала заперечень. Ніхто не заперечував. Пайпер спробувала уявити, що відчуває Ніко ді Анжело, ув’язнений у глеку лише з двома гранатовими зернами і без жодного уявлення, врятують його чи ні. Від цієї думки в неї посилилось бажання дістатися Рима, нехай вона й відчувала, що пливе назустріч власній в’язниці — темній кімнаті, наповненій водою.
— У Ніко є інформація щодо Брами Смерті, — промовила Пайпер. — Ми врятуємо його, Хейзел! Ми встигнемо. Так, Лео?
— Що? — Лео відірвав погляд від штурвала. — О, авжеж. Ми дістанемось Середземного моря завтра вранці. І решту дня проведемо, пливучи до Рима або летючи, якщо я встигну полагодити стабілізатор...
Джейсон раптом подивився так, наче його шоколадне тістечко, намащене персиковим варенням, стало несмачним.
— Це означає, що ми опинимось у Римі в останній день для Ніко. Матимемо двадцять чотири години, щоб знайти його... у кращому випадку.