— Шкода це говорити, — зітхнув Джейсон, — але тренер Хедж має рацію. Відволікання — найкраща можливість для Пайпер.
<<Не чудова можливість, — подумав Лео. — Навіть не найбільш безпечна. Просто їх найкраща можливість».
Однак вони не могли сидіти тут весь день за обговоренням. Полудень — кінцевий термін велетня — був близько, до того ж земля досі намагалась тягнути їх униз. Коліна Лео вже на два дюйми потонули в бруді.
Лео глянув на будівельне обладнання, і йому спав на думку шалений план. Він дістав маленьку іграшку, яку зробив на підйомі, і усвідомив, яка з неї може бути користь — якщо йому пощастить, чого майже ніколи не траплялося.
— Уперед до розваг, — сказав він. — Перш ніж до мене повернеться здоровий глузд.
XLII ЛЕО
План провалився майже одразу. Пайпер подерлась уздовж кряжа, намагаючись не привертати уваги, а Лео, Джейсон і тренер Хедж вийшли прямо на галявину.
Джейсон викликав золотий спис. Він змахнув зброєю над головою і загорланив:
— Велетню!
Що звучало досить непогано, значно впевненіше, ніж те, на що спромігся б Лео. Він думав про щось на кшталт: «Ми жалюгідні мурахи! Не вбивай нас!»
Енцелад припинив виспівувати над полум’ям. Він повернувся до них і ошкірився, відкривши ікла, наче у шаблезубого тигра.
— Чудово, — прогримів велетень. — Яка приємна несподіванка.
Лео не сподобалося, як це прозвучало. Його руки зімкнулись на заводному пристрої. Він зробив крок убік, потроху наближаючись до бульдозера.
Тренер Хедж закричав:
— Відпусти кінозірку, ти, великий бридкий пиріжку! Або я всаджу копито просто тобі у...
— Тренере, — сказав Джейсон. — Замовкніть.
Енцелад гучно розреготався.
— Я вже й забув, які смішні сатири. Коли ми запануємо в світі, думаю, я збережу ваш вид. Зможете мене розважати, поки я буду їсти решту смертних.
— Це що, похвала? — Хедж нахилився до Лео. — Не думаю, що це була похвала.
Енцелад широко розкрив рота, і його зуби почали світитись.
— У боки! — крикнув Лео.
Джейсон і Хедж пірнули ліворуч, коли велетень видмухнув вогонь — пекельний струмінь, якому навіть Фестус би позаздрив. Лео сховався позаду бульдозера, завів свій саморобний пристрій і кинув його на водійське сидіння. А потім понісся праворуч у напрямку лісозаготівельної машини.
Краєм ока він побачив, як Джейсон підвівся і кинувся на велетня. Тренер Хедж розірвав свій ясно-жовтий піджак, який охопило полум’я, і розлючено бекнув:
— Мені подобався цей одяг!
А потім він здійняв свій кийок і теж кинувся у напад.
Перш ніж вони встигли наблизитись, Енцелад грюкнув списом по землі. Уся гора затряслась.
Ударна хвиля збила Лео з ніг. Він кліпнув очима, на мить оглушений. Крізь імлу від горілої трави і різкого диму він побачив, як на іншому кінці галявини важко піднімається на ноги Джейсон. Тренер Хедж знепритомнів. Він упав горілиць і вдарився головою об колоду. Волохаті ноги стирчали догори, а ясно-жовті штани сповзли до колін — картина, бачити яку Лео, без сумнівів, було зайвим.
Велетень проревів:
— Я тебе бачу, Пайпер МакЛін!
Він повернувся і видмухнув вогонь у рядок кущів праворуч від Лео. Пайпер вибігла на галявину, наче схвильована куріпка. Підлісок позаду неї палав.
Енцелад розсміявся.
— Радий, що ти прибула. І принесла мені трофеї!
У Лео скрутило нутрощі. Саме про таку мить попереджала їх Пайпер. Вони станцювали під його дудку.
Велетень, напевно, прочитав вираз обличчя Лео, тому що розреготався навіть гучніше.
— Отож бо, сину Гефеста. Не очікував, що ви залишатиметесь живими так довго, та яка різниця? Пайпер МакЛін привела вас і цим скріпила угоду. Якщо вона вас зрадила, я дотримаю свого слова. Нехай забирає свого батька і йде. Яке мені діло до кінозірки?
Тепер Лео міг розгледіти тата Пайпер. На ньому була довга розідрана сорочка і рвані широкі штани. На босих ногах збився бруд. Виявилось, що він не цілковито втратив свідомість. Він підвів голову і застогнав — еге ж, без сумнівів, це був Трістан МакЛін. Лео бачив це обличчя в достатній кількості фільмів. Але зараз на його щоці був кепський поріз, і він виглядав слабким і кволим — аж ніяк не героїчним.
— Тато! — скрикнула Пайпер.
Пан МакЛін кліпнув, намагаючись прийти до тями.
— Пайпс?.. Де?..
Пайпер оголила кинджал і впилась очима в Енцелада.
— Відпусти його!
— Авжеж, люба, — прогримів велетень. — Присягни мені на вірність, і питання буде вирішено. Тільки от інші мусять померти.