— Ні, — промовив Лео. — Первісну гору Олімп. Ми повинні плисти до Греції.
LIV ЛЕО
Минуло декілька хвилин, перш ніж присутні усвідомили все. А потім його брати і сестри водночас почали ставити запитання. Хто четверо інших напівбогів? Скільки часу знадобиться, щоб збудувати корабель? Чому б усім не поїхати до Греції?
— Герої! — Хірон стукнув копитом об підлогу. — Усіх подробиць ми поки що не знаємо, але Лео має рацію. Йому знадобиться допомога, щоб побудувати «Арго П». Дев’ятий Будиночок, можливо, ніколи не брався за більш величну роботу, навіть ураховуючи бронзового дракона.
— На це знадобиться щонайменше рік, — припустила Нісса. — У нас є стільки часу?
— У вас є не більше шести місяців, — сказав Хірон. — Вам слід відпливти до літнього сонцестояння, коли сила богів у зеніті. До того ж ми, очевидно, не можемо довіряти вітряним богам, а літні вітри найменш могутні і під ними легше пливти. Якщо ви вирушите пізніше, то, можливо, стане занадто пізно, щоб спинити велетнів. Ви повинні уникати пересування по землі, подорожувати тільки небом або морем, отже, цей корабель підходить вам якнайкраще. Джейсон — син небесного бога...
Його голос обірвався, але Лео здогадався, що Хірон думав про зниклого учня, Персі Джексона, сина Посей- дона. Було б чудово мати його в цій подорожі.
Джейк Мейсон повернувся до Лео.
— Ну, одне ми знаємо точно. Тепер ти старший староста. Такої честі наш будиночок ще не отримував. Хтось заперечує?
Ніхто не заперечував. Усі його сусіди по будиночку усміхались до нього, і на мить Лео відчув, як прокляття їх будиночка розсіюється, а відчуття безнадійності тане.
— Тоді це офіційно, — сказав Джейсон. — Вітаю!
Уперше за довгий час Лео втратив дар мови. З того самого часу, коли загинула мама, він не припиняв втікати. Тепер він знайшов дім і родину. Знайшов гідну справу. І як би це не лякало, Лео не кортіло втекти — анітрохи.
— Ну, — промовив він зрештою, — якщо ви обрали мене головним, ви, певно, божевільніші навіть за мене. Пропоную будувати надпотужну бойову машину!
LV ДЖЕЙСОН
Джейсон чекав на самоті у Першому Будиночку. Аннабет і Рейчел мали з’явитись на збори старост з хвилини на хвилину, і Джейсону був потрібен час поміркувати.
Те, що йому наснилось минулої ночі, не хотілось розповідати нікому... навіть Пайпер. Спогади досі були туманними, але потроху все поверталося. Ніч коли Лупа випробовувала його в «Будинку Вовка», щоб вирішити, стане він вовченям чи їжею. Довга подорож на південь до... він не пам’ятав, але частки минулого життя спалахували в голові. День, коли він отримав татуювання. День, коли його підняли на щит і проголосили претором. Обличчя його друзів: Дакоти, Гвендоліна, Хейзл, Боббі. І Рейни. Безперечно, там була дівчина на ім’я Рейна. Він не знав, яке вона мала для нього значення, але спогади змушували його запитати себе, що він відчуває до Пайпер? І головне: чи робить він щось неправильне? Біда була в тому, що Пайпер йому дуже подобалася.
Джейсон пересунув свої речі до ніші в кутку, де колись спала його сестра. Він причепив світлину з Талією назад до стіни, щоб не почуватися самотньо. Він підняв очі на нахмурену статую Зевса, могутнього і гордого, але вона більше його не лякала. Лише трошки засмучувала.
— Я знаю, що ти мене чуєш, — сказав Джейсон статуї.
Статуя не відповіла. Намальовані очі наче впились у нього.
— Якби ж ми могли поговорити віч-на-віч, — продовжив Джейсон, — але я розумію, що ти не можеш цього зробити. Римські боги не дуже полюбляють взаємодіяти зі смертними, і... ну, ти цар. Ти повинен бути прикладом.
Знову запала тиша. Джейсон сподівався хоч на щось — голосніший, ніж зазвичай, гуркіт грому, яскраве світло, усмішка. Хоча ні. Усмішка б була моторошною.
— Я дещо пам’ятаю, — сказав він. Що більше він говорив, то менш ніяково йому ставало. — Пам’ятаю, що важко бути сином Юпітера. Усі дивилися на мене, як на лідера, але я завжди почувався самотнім. Ти, мабуть, почуваєшся так само на Олімпі. Інші боги беруть під сумніви твої рішення. Іноді тобі доводиться робити важкий вибір, а інші тебе засуджують. І ти не можеш поспішити мені на допомогу, як інші боги. Ти мусиш тримати мене на відстані, щоб не здавалося, що ти знайшов собі улюбленця. Гадаю, я просто хотів сказати...
Джейсон глибоко вдихнув.
— Я розумію все це. Усе гаразд. Я буду старатися щосили. Докладатиму зусиль, щоб ти мною пишався. Але мені дійсно не завадила б якась допомога, тату. Якщо є хоч щось, що ти можеш зробити, — допоможи мені, щоб я міг допомогти своїм друзям. Я боюсь, що через мене вони загинуть. Я не знаю, як захистити їх.