— Ox, — тихо промовила Рейчел. — О боги! Тією жінкою була Гера. Авжеж. Її будиночок, її голос. Вона з’явилася перед Джейсоном у той самий час.
— Гера? — голос Аннабет був лютішим навіть за Сеймурове гарчання. — Це вона захопила владу над твоєю свідомістю? Вона зробила це з Пайпер?
— Гадаю, Рейчел має рацію, — сказав Джейсон. — Та жінка дійсно була схожа на богиню. І на ній була така... така козяча накидка. Це ж символ Юнони, чи не так?
— Так? — Аннабет кинула на нього сердитий погляд. — Ніколи такого не чула.
Хірон неохоче кивнув.
— Юнони, римського прояву Гери, у її найбільш войовничому стані. Козяча накидка була символом римського солдата.
— Отже, Гера ув’язнена? — запитала Рейчел. — Хто міг таке зробити із царицею богів?
Аннабет схрестила руки.
— Ну, хто б це не був, мабуть, нам варто їм за це подякувати. Якщо вони можуть посадити Геру...
— Аннабет, — застеріг Хірон. — Вона досі одна з олімпійців. У багатьох відношеннях родина богів тримається разом тільки завдяки їй. Якщо вона справді ув’язнена й під смертельною загрозою, це може похитнути стовпи нашого світу. Зламати стабільність Олімпу, що було б погано навіть у кращі часи. А якщо Гера просила Джейсона про допомогу...
— Гаразд, — буркнула Аннабет. — Що ж, ми знаємо, що титани можуть узяти бога в полон, так? Атлант захопив Артеміду декілька років тому. І боги в давніх історіях весь час ловили одне одного в пастки. Але що може бути гіршим за титана?..
Джейсон подивився на голову леопарда. Сеймур так прицмокував, ніби богиня була на смак набагато краща за сосиски.
— Гера сказала, що протягом місяця намагалася пробитися крізь ґрати в’язниці.
— Стільки ж часу зачинений Олімп, — сказала Аннабет. — Тож боги напевно знають, що відбувається щось погане.
— Але навіщо їй було витрачати сили, аби доставити мене сюди? — запитав Джейсон. — Вона стерла мені пам’ять, підкинула до екскурсійної групи «Школи дикунів» і послала тобі видіння з наказом прийти й забрати мене. Навіщо я потрібен? Чому б просто не відіслати рятувальний сигнал іншим богам, сповістити, де знаходишся, і чекати, доки тебе звільнять?
— Тут, унизу, на землі, для здійснення своєї волі богам потрібні герої, — сказала Рейчел. — Я правду кажу? Їх долі завжди переплетені з напівбогами.
— Так, це правда, — промовила Аннабет, — але Джейсон має рацію. Чому він? Навіщо забирати в нього спогади?
— І Пайпер теж до цього причетна, — сказала Рейчел. — Гера сказала їй те саме: «Звільни мене». I, Аннабет, усе це має бути якось пов’язане зі зникненням Персі.
Аннабет подивилася на Хірона.
— Чому ви нічого не кажете, Хіроне? З чим ми зіткнулися?
За останні декілька хвилин обличчя кентавра наче постарішало на десять років. Під очима з’явилися темні мішки.
— Люба, у цьому я не можу вам допомогти. Мені шкода.
Аннабет кліпнула.
— Ви ніколи... ви ніколи нічого від мене не приховували. Навіть останнє пророцтво...
— Я буду у своєму кабінеті. — Його голос став суворим. — Мені потрібен якийсь час, щоб поміркувати перед вечерею. Рейчел, наглянеш за дівчиною? Можеш покликати Аргуса, щоб він відніс її до медпункту. А ти, Аннабет, поговори з Джейсоном. Розкажи йому про... грецьких і римських богів.
— Але ж...
Кентавр обернувся на своєму візку та поїхав коридором. Очі Аннабет шаленіли. Вона пробурчала щось грецькою — Джейсон сумнівався, що це було щось схвальне в бік кентавра.
— Перепрошую, — сказав Джейсон. — Гадаю, моє перебування тут... не знаю. Якимсь чином я напартачив своїм приходом до табору. Хірон сказав, що дав клятву й не може про це говорити.
— Яку клятву? — наполегливо запитала Аннабет. — Я ніколи не бачила, щоб він так поводився. І навіщо він наказав мені поговоритй з тобою про богів...
Її голос обірвався. Вочевидь, помітила меч Джейсона, що лежав на журнальному столику. Вона обережно торкнулася клинка, наче він міг бути гарячим.
— Він золотий? — промовила вона. — Ти пам’ятаєш, звідки він у тебе?
— Ні, — відповів Джейсон. — Як я вже казав, я нічого не пам’ятаю.
Аннабет кивнула, так наче їй на думку щойно спав якийсь дуже божевільний план.
— Якщо Хірон не збирається допомагати, ми мусимо розібратися з усім самотужки. Це означає... П’ятнадцятий Будиночок. Рейчел, наглянеш за Пайпер?
— Авжеж, — пообіцяла Рейчел. — Щасти вам двом!
— Постривай, — сказав Джейсон. — Що в П’ятнадцятому Будиночку?
Аннабет підвелася.