— Ти — вентус, — промовив хлопець, хоча й гадки не мав, звідки знає це слово. — Грозовий дух.
Регіт Ділана звучав як ураган, що зносить дах.
— Я радий, що тебе дочекався, напівбожку! Про Пайпер і Лео я знаю вже декілька тижнів. Міг убити їх будь-коли. Але володарка сказала, що прибуває третій — особливий. За твою смерть мене добре винагородять!
Ще дві хмари у вигляді воронок приземлилися позаду Ділана й перетворилися на венті — примарних юнаків із димовими крилами та спалахами блискавки в очах.
Пайпер залишилася лежати на землі, удаючи непритомну, але її рука досі стискувала палицю. Її обличчя було блідим, але вона рішуче подивилася Джейсону в очі. Він зрозумів її: «Відволікай увагу. Я підкрадусь іззаду й розтрощу їм голови».
Мило, розумно... та жорстоко. Якби ж він пам’ятав, що має таку дівчину.
Джейсон стиснув кулаки й приготувався напасти. Але не встиг.
Ділан здійняв руки, електричні іскри з’явилися між його пальцями, і Джейсона вдарило струмом просто в груди.
Бац! Джейсон розпластався на спині. У роті з’явився смак підпаленої алюмінієвої фольги. Він підвів голову й побачив, що його одяг димиться. Блискавка пройшла крізь усе тіло й відкинула черевик із лівої ноги. Пальці почорніли і вкрилися сажею.
Грозові духи реготали. Вітер лютував. Пайпер зухвало кричала, але всі ці звуки були нечіткими й віддаленими.
Краєм ока Джейсон побачив, як тренер Хедж видирається по скелях із Лео на спині. Пайпер була на ногах і, відчайдушно розмахуючи палицею, відбивалась від двох грозових духів, які просто бавилися з нею. Палиця проходила крізь тіла, наче їх там і не було. А просто над Джейсоном нависав Ділан, похмурий вихор із крилами та очима.
— Стій, — прохрипів Джейсон. Хитаючись, він піднявся на ноги, не впевнений у тому, хто був більш здивований — він чи грозові духи.
— Як ти вижив? — постать Ділана спалахнула. — Така блискавка двадцятьох здатна вбити.
— Моя черга, — сказав Джейсон.
Він сунув руку в кишеню і дістав золоту монету. Цілком віддавшись своєму внутрішньому чуттю, він підкинув її в повітря так, ніби робив це безліч разів. Спіймав її в долоню і раптом уже тримав у руці меч — до блиску загострену з обох боків зброю. Рельєфне руків’я міцно сиділо в долоні. Увесь меч був золотим: гарда, руків’я і клинок.
Ділан заричав і позадкував. Він подивився на своїх товаришів і загорланив:
— Чого стоїмо? Убити його!
Цей наказ не дуже ощасливив решту грозових духів, але вони полетіли на Джейсона, тріскочучи своїми на електризованими пальцями.
Джейсон рубанув першого духа. Клинок пройшов крізь тіло, й димове створіння розщепилося. Другий дух випустив блискавку, але меч Джейсона її поглинув. Джейсон зробив свій хід: один швидкий випад — і другий дух перетворився на золотий пил.
Ділан несамовито завив. Він потупив очі, ніби очікував, що його товариші повстануть, але золотий пил, що від них залишився, розчинився в повітрі.
— Неможливо! Хто ти такий, напівкровко?
Пайпер була така приголомшена, що впустила палицю.
— Джейсоне, як?..
Тренер Хедж вистрибнув на майданчик і скинув Лео, наче торбу з борошном.
— Ну, начувайтеся, духи! — загорланив Хедж, граючи м’язами на своїх коротких руках. Тут він огледівся й зрозумів, що залишився тільки Ділан.
— Чорт забирай, малий! — гаркнув він на Джейсона. — Ти що, жодного мені не залишив? Я обожнюю випробування!
Ледве дихаючи, підвівся Лео. Він виглядав цілковито приниженим, його руки кровоточили від хапання за скелі.
— Агов, тренере Суперкозле, чи хто ви там, я щойно впав у бісів Великий каньйон! Які ще випробування вам потрібні?
Ділан зневажливо свиснув, але Джейсон побачив страх у його очах.
— Ви навіть не уявляєте, скільки ворогів пробудили, напівкровки. Моя володарка знищить усіх напівбогів. У цій війні вам не перемогти.
Ураган над ними перетворився на справжню природну катастрофу. Тріщини на майданчику розширилися. З неба звалилася злива, і Джейсону довелося припасти додолу, щоб не втратити рівновагу.
У хмарах утворилася діра — вихрова воронка з темряви та срібла.
— Володарка кличе мене назад! — тріумфально вигукнув Ділан. — І ти, напівбожку, підеш зі мною!
Він кинувся на Джейсона, але Пайпер атакувала чудовисько ззаду. І хоча воно було з диму, Пайпер якимось чином удалося його схопити. Обидва розпласталися на підлозі. Лео, Джейсон та тренер поспішили на допомогу, але дух з люттю заревів. Він випустив стрімкий потік повітря, що відкинув усіх назад. Джейсон і тренер Хедж приземлилися на сідниці. Меч Джейсона поковзав по склу. Лео вдарився потилицею й перевернувся на бік, ледве притомний і стогнучий. Пайпер дісталося найбільше. Ділан скинув її зі спини просто на поруччя, через яке вона перекинулась і повисла над прірвою, тримаючись однією рукою.