— Хлопці, — промовила Пайпер. — Перший Джейсон покинув Медею, тому що вона була божевільною і кровожерливою.
— Брехня!
— На зворотному шляху до Колхіди корабель Джейсона зупинився в іншому царстві, і Джейсон погодився залишити Медею та одружитися із царською дочкою.
— Після того, як я виносила йому двох дітей! Усе одно він порушив свою обіцянку! Скажіть мені, це правильно?
Джейсон та Лео покірно похитали головами, але Пайпер була непохитна.
— Можливо, це і було неправильно, — продовжила вона, — але те саме можна сказати про помсту Медеї. Вона вбила власних дітей, щоб помститися Джейсонові. Отруїла його нову жінку та втекла з царства.
Медея розгнівалася:
— Вигадка, щоб зруйнувати моє добре ім’я! Люди Корінфа — цей некерований натовп — убили моїх дітей і вигнали мене. Джейсон навіть пальцем не поворухнув, щоб захистити нас. Він позбавив мене всього. Тож я прослизнула назад у палац і отруїла його нову гарненьку наречену. Тільки так я могла йому відплатити — злом за зло.
— Ти божевільна! — промовила Пайпер.
— Я — жертва! — завила Медея. — Я померла з розбитими мріями, але більше такого не станеться. Тепер я знаю, що не слід довіряти героям. Якщо комусь потрібні скарби, вони заплатять високу ціну. Особливо, якщо хтось із них має ім’я Джейсон!
Фонтан став яскраво-червоним. Пайпер оголила кинджал, але рука так сильно тремтіла, що ледве його втримувала.
— Джейсоне, Лео, нам час іти. Зараз.
— Не вклавши угоди? — запитала Медея. — Яке вам діло до того завдання, хлопчики? До того ж зі мною так легко домовитися. Ви знали, шо цей фонтан чарівний? Якщо кинути туди мертву людину, навіть розрубану на частини, вона винирне цілковито відновленою — сильнішою і могутнішою, ніж будь-коли.
— Серйозно? — здивувався Лео.
— Вона бреше, Лео, — промовила Пайпер. — Вона так само вже обманула когось іншого в минулому — царя, здається. Вона умовила його дочок порізати його на частини, щоб він міг вийти з води знову молодим і здоровим, але це лише вбило його!
— Нісенітниці, — одрізала Медея, і Пайпер відчула, який переконливий кожний звук, вимовлений чаклункою. — Лео, Джейсоне, зі мною дуже легко домовитись. Чому б вам двом не побитись? Якщо ви поранитеся чи навіть помрете — це нічого не означає. Ми просто кинемо вас у фонтан, і вам стане краще, ніж будь-коли. Ви ж хочете побитися, чи не так? Ви ображені одне на одного!
— Ні, хлопці! — випалила Пайпер. Та друзі вже свердлили одне одного очима, наче щойно збагнули, що насправді відчувають одне до одного.
Пайпер ніколи не почувалася настільки безпорадною. Тепер вона розуміла, як виглядає справжнє чаклунство. Вона завжди вважала, що магія — це чарівні палички і вогняні шари, але насправді все було гірше. Медея покладалась не тільки на отрути й зілля. Голос був її наймогутнішою зброєю.
Лео буркнув:
— Джейсон завжди зірка. Йому завжди дістається вся увага, а мене сприймають за щось незначне.
— А ти всіх дратуєш, Лео, — промовив Джейсон. — Усе тобі смішно. Не здатен навіть дракона полагодити.
— Досить! — заблагала Пайпер, та обидва вже дістали зброю: Джейсон — свій золотий меч, а Лео — молот з пояса для інструментів.
— Облиш їх, Пайпер, — наполягла Медея. — Я роблю тобі ласку. Нехай це станеться зараз, і обирати стане набагато легше. Енцелад буде задоволений. Ти зможеш повернути батька сьогодні!
Заговорення Медеї на Пайпер не працювало, однак її слова були переконливими. Повернути батька сьогодні? Попри весь сумнів, вона цього жадала. Жадала так сильно, що від цього серце розривалося на шматки.
— Ти підкорюєшся Енцеладу, — промовила вона.
Медея розсміялася.
— Підкорююся велетню? Ні. Але всі ми підкорюємося вищій меті — покровительці, котрій не слід кидати виклик. Облиш їх, дитино Афродіти! Ти не мусиш помирати разом із ними. Рятуйся — і твій батько стане вільним.
Лео і Джейсон досі витріщались одне на одного, готові до бою, але все ж невпевнені і збентежені — ніби чекали на наступний наказ. «Якась їх частина мусить чинити опір», — сподівалась Пайпер. Усе це було зовсім на них несхоже.
— Послухай мене, дівчинко! — Медея висмикнула діамант зі свого браслета і кинула його в струмінь води з фонтана. Коли той пролетів крізь різнокольорове світло, Медея промовила:
— O, Іридо, богине веселки, покажи мені офіс Тристана МакЛіна.
Замерехтів серпанок, і Пайпер побачила кабінет свого батька. За столом, розмовляючи по телефону, сиділа батькова помічниця, Джейн, у своєму чорному діловому костюмі та з волоссям, зав’язаним у тугий пучок.