Основна теза всіх ортодоксальних релігій гріховність, нікчемність Людини. Людина розірвала зв’язок з тим, хто нібито створив її, порушивши певну угоду, спілку, дружбу. Таким чином вона була відділена від первісного Світу Єдності і змушена жити у сфері смерті й безвиході. Апологети «бога світу цього» вловлювали впродовж тисячоліть на цей гачок нестійкі та боязкі душі, прищеплювали їм ідеї страху, покори й приреченості. Це ставало вродженою сутністю. Надія була тільки на милість невідомого Судді, Але Суддя не маніфестував себе, зате його земні креатури невтомно запалювали смертні вогнища для Синів Правди.
А коли дух Людини забунтував супроти одвічної приреченості, розпочавши епоху вільного Пізнання, то він недовго радів: Сатана під виглядом Науки випустив іншого звіра «з рогами ягняти». Якщо Людина релігійного світогляду ще могла сподіватися на милість Бога, то людина «наукового» світогляду — мізерна пилинка перед порожнечею космічної безодні. Вона повисла у холодній невимірності Часу-Простору, розіп’ята раціоналізмом на хресті смертності й тимчасовості.
Така маніпуляція свідомістю поколінь від давнини до наших днів новела людство на манівці прагматизму, псевдопізнання, бездуховності. Така маніпуляція кидала психіку з одної програми до іншої, не даючи розвинутися органічному Зерну Духа, Сокровенній Суті Людини.
Може, хтось скаже, що люди віддавна донині мріють, ідуть до якоїсь мети, радіють, будують держави, сім’ї, федерації, царства, партії, філософії, храми.
Хай так! Але який результат? Куди вони прийшли? Що сяє їм попереду?
Раз ми зіткані з псевдореальності (а не безумовно), то ми не маємо права ставити мету, бо всяка мета буде фальшива і стане пасткою, із якої потім треба вибиратися. Такі лабіринти Мінотавра людство мурувало не раз: імперії, царства, церкви, партії, ідеології — чого тільки людство не спробувало, віддаючи в жертву Звіролюдині найкращих своїх синів і свої сили! І який був критерій тих прагнень? Страх або обман!
Уже цей критерій показує, то всі прагнення людства (крім сокровенних) посіяні ворогом життя — Сатаною.
Можна прийняти один-єдиний критерій — радість (або Любов, або Свободу, або Істину, що одне й те ж).
Сказано: пізнайте Істину і вона звільнить вас!
Я додам — йдіть до Радості Світу, лише вона може дати сенс і мету життя.
Справді приклади до всіх людських замірів критерій Радості, і побачиш, то всі вони — не від Бога, не від Духа, а від Темряви.
Де ж вона — Радість? Де загубилася? Що заважає віднайти її? Чи вона в далеких країнах, чи на інших зірках, чи в незримих сферах?
Світовий Базар заважає людям почути нечутний голос Правди, який давно прозвучав над світом з вуст Дитяти Предвічного.