— Завтра о другій годині все буде готове. Так ми вам обіцяли і цю свою умову викопаємо. Розмовляти з вами сьогодні я більше не збираюсь.
Він різко повернувся і заховався за дверима свого кабінету.
Гучко кинувся до столика Берг.
— А ви що, теж зі мною розмовляти не збираєтесь?
— Завтра о другій годині все буде готове, — привітно відповіла Берг.
— Ви розумієте, що післязавтра поліспаст мені потрібний готовий, а не тільки накреслений.
— Я зроблю все, що в моїх силах, але думаю, що вам слід було потурбуватися про поліспаст на кілька днів раніше.
Гучко нічого не відповів і попрямував до виходу. Він і сам прегарно розумів, що справа з поліспастом затяглася виключно з його вини, і саме це гнівило його більше за все. За півгодини тишу в бюро порушив телефонний дзвінок.
— Товаришко Берг, вас просять, — сказав один з конструкторів.
— Напевно, Гучко, — пожартувала Любов Вікторівна, підходячи.
Навряд, — відгукнувся сусіда.
— Слухаю. Товариш Гучко? Так, це я, Берг.
Потім настала мовчанка. У трубці щось нерозбірливо булькотіло і захлиналося. Конструктори всміхалися, і тільки сама Берг залишалася цілком серйозною.
— Ні, товаришу Гучко, — нарешті сказала вона, — на одинадцять годин ніяк не встигну, але до другої години ночі я сподіваюся встигнути. Залиште робітників на третю зміну, а я вас не підведу.
Конструктори здивовано перезирнулися. Берг ще послухала хвилину, як дякує Гучко, і повісила трубку.
— Не варто було такій свині послуги робити, — почувся тихий голос.
— Хіба це йому послуга? — здивувалася Берг.
— Сам заварив кашу, хай сам і розплачувався б.
Берг у відповідь тільки знизала плечима.
Пізно вночі, коли тиша заповнила собою всі коридори головної контори, інженер Гучко прийшов по креслення. Берг віддала їх йому точно о другій годині. Виконроб був до того зворушений, що навіть поцілував Любові Вікторівні руку.
Так познайомилися технік Любов Вікторівна Берг і виконроб Гучко.
РОЗДІЛ ДВАНАДЦЯТИЙ
Полоз сидів у глибокому, трохи низькому для нього кріслі. Валенс дивився на нього з-за столу. Він уважно слухав, що, а головне — як говорить виконроб Полоз. Інженер Бабат стояв нерухомо біли вікна.
Цілком несподівано для самого себе опинився Полоз у цьому великому кабінеті. Причин до того, що Полоз так раптово прибув у Київ, було кілька. Основною була та, що на будівництві деякі інженери, серед яких був і Гучко, категорично виступали проти проекту Полоза ставити тепляк, а тоді вже будувати в ньому ТЕЦ. Тому довелося негайно летіти в Київ і просити дозволу у найвищого начальства.
Тут Полоз розповів усе від початку до кінця. Про запізнення креслень остаточного варіанта електроцентралі, про надзвичайно люту і сніжну зиму, про свій проект будівництва ТЕЦ'у в тепляку, про консультацію діда Котика і ще кількох теслярів. Нарешті, Полоз хотів сказати, що коли йому не дозволять будувати тепляк, то він не зможе відповідати за завершення ТЕЦ'у в строк, але подумав і не сказав.
Валенс дивився на стіл, на аркушик чистого паперу біля чорнильниці і не поспішав говорити. Інженер Бабах не збирався говорити першим і тому зосереджено мовчав.
— Як там поживає Соколова? — несподівано запитав Валенс.
Полоз не чекав такого запитання. Він відповів, що Віра Михайлівна Соколова прекрасний інженер, а ще кращий начальник будівництва.
Вислухавши відповідь Полоза, Валенс глянув на Бабата:
— Що скаже товариш Бабат?
— Ми ще не маємо практики будування таких високих тепляків, — повільно і обережно відповів Бабат. — Слід зважити на те, що конструкція дерев'яна, а дерево — дуже нетривкий матеріал. Я б радив добре підготувати і організувати всі роботи, щоб весною швидкими темпами закінчити будівництво.
Валенс помовчав.
— Ви думаєте, ця справа безнадійна?
— Не безнадійна, але дуже рискована.
Валенс перевів погляд на Полоза. Той зрозумів це як запрошення висловитися.
— Товариш Бабат сказав цілком справедливо — справа це рискована. Але одна справа, коли я стрімголов кидався з моста у воду, — не знаючи, де глибина, де корчі, де палі, — і зовсім інша справа, коли я на підставі точних розрахунків збираюся будувати тепляк. Я відповідаю тут за кожну людину на своїй дільниці і за строки будівництва.
— Ви проглядали проект? — круто повернувся Валенс до Бабата.
— Правильність розрахунків у даному разі нітрохи не зменшує небезпеки.