Незадовго до того, як ми дійшли до бунгало, ми почули, як шелестить листя вздовж дороги та звук чогось важкого, що віддаляється. — Дивно, — здивовано сказав Мак. — Тут ще ніколи не було оленів.
Світло фар освітлювало передню частину бунгало, і я побачив постать, яка намагалася сховатися. «Це не клятий олень», — сказав я і вискочив із LandRover, перш ніж він повністю зупинився. Я побіг за чоловіком, але зупинився, коли почув, що в бунгало розбивається скло. Я швидко розвернувся і хотів кинутися всередину, але в дверях зіткнувся з кимось, хто вибіг на вулицю. Однак потрібно щось зупинити людину мого рівня, і лише своєю вагою та імпульсом я відігнав його назад.
Він поступився мені дорогою і зник у темряві бунгало. Я пошукав у кишенях сірники, але раптом різкий запах гасу наповнив мої ніздрі, і він був таким важким, що я зрозумів, що все бунгало, мабуть, просякнуте гасом. Чиркнути сірником було б еквівалентно тому, що запалити сигару в порохівниці.
Щось заворушилося в темряві попереду, і я почув хрускітні кроки Мака, що підходив до дверей. «Залишайся, Мак», — крикнув я.
Мої очі звикли до темряви, і я побачив пляму від вікна в глибині світлої кімнати. Я опустився на одне коліно й повільно озирнувся. І справді, яскрава пляма на мить сховалася від очей, коли хтось проходив повз, і тепер я знав, де шукати зловмисника. Він рухався зліва направо, намагаючись непомітно дістатися до дверей. Я пірнув туди, де, на мою думку, мали бути його ноги, я зловив його, він упав на мене, але не приземлився на землю.
Раптом я відчув різкий біль у плечі. Мені довелося відпустити, і черевик вдарив мене в обличчя, перш ніж я встиг відкотитися. Поки я, хитаючись, підійшов до дверей, усе, що я міг почути вдалині, був чийсь біг, і я побачив, як Клер схилилася над потугою.
Це був Мак, і коли я наблизився, він підвівся, хитаючись. 'Що сталося? ' Я запитав.
Він притис руки до живота. «Він... він штовхнув мене ногою», — важко прошепотів він. «Проти мого живота».
«Спокійно, — сказав я.
«Нам краще завести його всередину», — сказала Клер.
— Залишайся надворі, — різко сказав я. «Бунгало може вибухнути, як бомба. У LandRover є стрижнева лампа; Ви хотіли б це отримати? Вона
пішла, і я провів Мака на кілька кроків до пня, де він міг сісти. Він важко дихав і хрипів, як старий паровий двигун, і я проклинав людину, яка це з ним вчинила. Клер повернулася з лампою й посвітила нею на мене. «Боже мій, — вигукнула вона. «Що сталося з твоїм обличчям?» «Хтось наступив на мене. Дай мені цю лампу. Я зайшов у бунгало й озирнувся. Від смороду гасу запаморочилося в голові, і незабаром стало зрозуміло чому. Був хаос, простирадла та ковдри були зірвані з ліжок, а матраци були розрізані, щоб наповнювач вийшов назовні. Все це склали посеред кімнати і облили гасом. Мабуть, було понад двадцять літрів, бо підлога плавала.
Я схопив із шафи масляну лампу та кілька банок і повернувся до інших. «Нам доведеться залишитися надворі сьогодні ввечері», — сказав я. «Бунгало надто небезпечне, поки ми його не приберемо. На щастя, я ще не розвантажив LandRover. Тепер у нас ще є ковдри, якими ми можемо скористатися».
Мак трохи одужав і дихав легше. «Що відбувається з бунгало? ' запитав він. Я сказав йому, і він лаявся безтурботно, поки не зрозумів, що Клер стоїть поруч. — Вибачте, — сказав він. «Я відпустив себе на мить».
Вона трохи засміялася. — Я не чув, щоб хтось так лаявся, відколи помер дядько Джон. Як ви думаєте, хто міг це зробити? '
'Не знаю; Я не бачив жодного обличчя. Однак Маттерсони діють швидко. Місіс Атертон повідомила, і Маттерсон вжив заходів».
«Нам краще повідомити про це поліцію», — сказала вона.
Мак пирхнув. — Ми з цим змиримося, — сказав він з відразою. «Ми не бачили, хто це був, і у нас немає доказів того, що Маттерсон мав до цього відношення. Крім того, я поки що не бачу, щоб вони залучили Була Маттерсона, він надто забезпечений, щоб сержант Гіббонс міг з ним боротися».
— Ви маєте на увазі, що Гіббонса купили, як і всіх інших? ' Я запитав. «Я не маю на увазі нічого подібного», — відповів Мак. «Ґіббонс — хороший хлопець, але йому знадобляться переконливі докази, перш ніж він навіть розмовлятиме з Маттерсоном». І які у вас є докази? Звісно, нічого, що було б корисним для Гіббонса».
«Давайте влаштуємо табір, а потім поговоримо про це. І не надто близько до бунгало.
Ми розбили табір на галявині в лісі приблизно за чверть милі від бунгало. Я запалив ліхтар і хотів розвести вогонь. У мене боліло ліве плече, і коли я підніс до нього руку, воно стало липким від крові.
Я тупо дивився на кров. — Здається, мене вжалили.
Наступного ранку я залишив Клер і Мака прибирати бунгало й поїхав до форту Фаррелл. Рана в моєму плечі була не такою серйозною; це була не більше ніж велика рана на тілі, яку Клер без особливих труднощів перев’язала. Моє плече болить і задерев’яніло, але після того, як кровотеча зупинилася, воно мене більше не турбувало.