Він мовчки спостерігав кілька хвилин, а потім сказав: «Слухай, це не зовсім моя робота. Я не можу сказати вам, що це за камінь, але є кілька великих круглих уламків і багато маленьких плоских».
«Чи можете ви сказати, що ці плоскі частини мають форму доміно?» '
Я б не наважився цього сказати. Вони просто тонкі і плоскі. — Він випростався й протер очі. «Наскільки великі ці речі? «Великі круглі — це досить великі піщинки. Маленькі плоскі довжиною два мікрони є глинистим мінералом. У цьому випадку я думаю, що це монтморилліт.
«Але що таке мікрон? Минуло багато часу з тих пір, як я ходив до школи, і відтоді все дуже змінилося».
«Одна тисячна міліметра».
«А той Монті... як його знову звати? «
Монмориллит — це просто глинистий мінерал. Це буває багато. — Він підняв плечі. «Я не бачу нічого, що могло б вас збуджувати».
«Дуже мало людей хотіло б. Я попереджав про це Говарда Маттерсона, але цей клятий ідіот нічого не зробив. Хтось має тут бурову установку? '
Він засміявся. «Як ви думаєте, ви знайшли нафтову свердловину? «
Мені потрібно щось, що зможе пройти не більше ніж через сорок футів м’якої глини».
Він похитав головою. — Навіть не це. Кожен, хто хоче пробурити воду, йде до Пітера Берка з форту Сент-Джон. ' Він подивився на мене з цікавістю. «Здається, вас це трохи збентежує. «Ця дамба розірветься, якщо найближчим часом з цим щось не зробити. Принаймні я так думаю».
— Я б про це не хвилювався, — твердо сказав Мак. 'Але я роблю. Ні дамби, ні озера Маттерсон. А потім Клер втрачає чотири мільйони доларів, тому що лісова служба не дозволяє вирубувати ліс».
Мак витріщився на мене з відкритим ротом. «Ви маєте на увазі, що це станеться зараз? '
Це може статися сьогодні ввечері. Це може статися лише через півроку. Можливо, я помиляюся, і цього ніколи не станеться».
Він сів. «Добре, я здаюся. Що може за одну ніч зруйнувати величезну бетонну масу, як ця дамба? '
'Швидка глина. Це вбивча штука. Багато людей було вбито ним. У мене немає часу пояснювати тобі, Мак; Я йду до форту Сент-Джон. Я повинен мати можливість розглянути це питання в добре обладнаній лабораторії».
Я швидко пішов і, заводячи джип, озирнувся на бунгало. Я спостерігав, як Мак дряпає собі череп і схилився над мікроскопом.
За мить я відлетів від вікна, колеса закрутилися, коли я перемикав швидкості надто швидко.
Мені не сподобалося їхати двісті миль у темряві, але я добре провів час, і Форт Сент-Джон не спав, коли я прибув; місто було безлюдним, за винятком нафтопереробного заводу на Тейлор-Флет, який ніколи не спить. Мене заселила в готель Condil сонний портьє, а потім я зміг лягти спати на кілька годин до сніданку.
Пітер Берк мене розчарував. — Вибачте, містере Бойд, але я не бачу шансів. У мене три установки, і всі три не працюють. Я нічого не можу зробити для вас за місяць; Я застряг.'
Це була невдача. «Навіть немає гідної надбавки за доплату?» '
Він розвів руками. «Я перепрошую».
Я дивився з вікна його кабінету на подвір’я. 'DgLar є бурова установка. як справи '
Він посміхнувся. — Це те, що ви називаєте буровою установкою? Це музейний експонат».
«Чи зможе вона пройти через сорок футів глини й взяти зразки? «
Якщо це все, що ти хочеш, можливо, якщо ти трохи побалуєш його. ' Він засміявся. «Це перша бурова установка, яка була у мене, коли я починав цей бізнес, і вона ледь не розвалилася. «Ви можете дати його мені, якщо дасте мені пару дводюймових монстрів.
«Думаєте, ви можете з цим працювати?» Я не можу написати тобі чоловік. «Це спрацює», — сказав я, і ми почали домовлятися про ціну.
Поки Берк завантажував установку в джип, я пішов шукати колегу-геолога. Я знайшов одного на нафтопереробному заводі і вмовив його дозволити мені скористатися лабораторією на кілька годин. Пробірки, наповненої брудом, було достатньо, щоб сказати мені те, що я хотів знати: вміст мінералів був переважно монтморилонітовим, як я й підозрював; солоність води була меншою за чотири гредини на літр — це все ще погана ознака, і півгодини інтенсивного читання в Grims Applied Clay Mineralogy змусили мене очікувати найгіршого.
Однак я не міг покладатися лише на ці спостереження; Мені довелося просвердлити, щоб переконатися. Рано вдень я почав зворотну подорож до Форт-Фаррелла з буровою установкою, вікно виглядало так, ніби воно було сконструйоване з ілюстрації в «De Re Metallica» Агріколи.
Наступного ранку, коли я сидів за гарячими бутербродами, які залишив мені Мак, я сказав: «Мені потрібен помічник. Ти знаєш великого хлопця, який не боїться Маттерсонів?
"ти міг би взяти мене".
Я дивився на його худе тіло. «Я хочу взяти бурову установку на крутий бік дамби. Ти не міг цього зробити, Мак».