Затверджено Міністерством освіти і науки України як підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів (лист № 14/18.2-2095 від 20.09.2005р.)
Рецензенти:
Жук В. Г. — суддя Верховного Суду України, заслужений юрист України
Мельник М. І. — доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист України
Михайленко П. П. — доктор юридичних наук, професор, академік Академії правових наук України, заслужений діяч науки і техніки України
Музика А. А. — доктор юридичних наук, професор
Авторський колектив:
В. В. Кузнецов — доцент кафедри кримінального права КНУВС, кандидат юридичних наук, доцент
А. В. Савченко — доцент кафедри кримінального права КНУВС, кандидат юридичних наук, доцент
абз. — абзац
год — години
грн — гривні
КК — Кримінальний кодекс
м. — місто
п. — пункт
ПВСУ — Пленум Верховного Суду України
р. — рік
с. — секунди
ст. — стаття
УРСР — Українська Радянська Соціалістична Республіка
хв — хвилини
ч. — частина
Від авторів
Запропонований широкому загалу читачів (передусім, ученим-правознавцям, аспірантам, студентам, слухачам і курсантам юридичних навчальних закладів, юристам-практикам) підручник «Теорія кваліфікації злочинів» є спробою комплексного узагальнення та репрезентації накопиченого останніми роками науково-теоретичного й емпіричного матеріалу, що не тільки відбиває думки та позиції вчених-правників, а й звертає увагу на положення, вироблені судовою і слідчою практикою. Поява цього підручника зумовлена тим, що у вищих юридичних навчальних закладах України студентській, слухацькій або курсантській аудиторії, зазвичай, на останньому році навчання, викладаєтья курс (іноді — спецкурс) з теорії кваліфікації злочинів, проте до цього часу жодного навчального видання, котре б відповідало програмі цього курсу, в нашій державі не було. Варто зазначити, що у вищих навчальних закладах України цей курс (спецкурс) називається по-різному: «Кваліфікація злочинів», «Теорія кваліфікації злочинів», «Актуальні питання кваліфікації злочинів», «Кваліфікація злочинів, підслідних органам внутрішніх справ» тощо. Та це не заважає говорити про теорію кваліфікації злочинів (кваліфікацію злочинів) як про окремий курс (спецкурс) теоретичного та прикладного спрямування, що хоч і завершує вивчення блоку кримінально-правових дисциплін, але є окремою, специфічною та самостійною навчальною дисципліною.
Проведений аналіз наукових і навчальних розробок із проблеми кваліфікації злочинів засвідчив, що багатьом виданням цієї тематики бракує органічного поєднання теоретичного та практичного аспектів. Одні з них за своєю структурою нагадують науково-практичні коментарі КК, інші — спрямовують вектор наукових досліджень лише на деякі напрями, вивчаючи зв’язки кваліфікації злочинів з об’єктом, предметом і мотивом злочину тощо, ще інші — зупиняються на положеннях кваліфікації тільки деяких злочинів (проти особи, власності, довкілля тощо). Наприклад, у третьому виправленому та переробленому виданні праці відомого російського вченого Л. Гаухмана «Квалификация преступлений: закон, теория, практика» (М.: АО «ЦентрИнфоР», 2005.) питанням кваліфікації злочинів фактично присвячено трохи більше за 15 %, решта ж — виклад положень про склад злочину й інститути Загальної частини кримінального права, а також дослідження проблем відповідальності за викрадення чужого майна та вимагання (і все!).
Отже, праці з питань кваліфікації злочинів потребують якісно нового підходу, орієнтації на проблеми як теорії, так і практики. Усе це ми намагалися взяти до уваги при створенні пропонованого підручника, докладно розробивши доктринальні положення кваліфікації злочинів і зупинившись на відповідних правозастосовних аспектах.
Звісно, що будь-яке навчальне видання такого типу, тим більше, коли мова йде про теорію кваліфікацію злочинів, завжди наражається на небезпеку бути не зовсім зрозумілим або критично оціненим. Не є винятком з цього правила й наша книга. Розуміючи всю відповідальність, яку покладає на нас поява цього підручника, ми готові до критичних зауважень і нових пропозицій, на котрі зважимо при підготовці наступних видань. Отож будемо вдячні кожному за будь-які обґрунтовані ідеї, думки та побажання щодо форми й змісту цього підручника.
Віддаючи глибоку пошану працям відомих фахівців з питань кваліфікації злочинів — Ю. Александрову, Г. Андрусіву, П. Андрушку, В. Антипову, Л. Багрий-Шахматову, М. Бажанову, Ю. Бауліну, Є. Благову, В. Борисову, Л. Брич, Ф. Бурчаку, Б. Волкову, П. Вороб’ю, С. Гавришу, Л. Гаухману, О. Герцензону, В. Глушкову, В. Голіні, В. Грищуку, Н. Гуторовій, І. Даньшину, О. Дудорову, В. Зеленецькому, А. Зелінському, В. Клименку, М. Коржанському, Л. Кривоченко, В. Кудрявцеву, Н.Кузнецовій, Б. Куринову, С. Лиховій, О. Маріну, Т. Марітчак, П. Матишевському, М. Мельнику, П. Михайленку, А. Музиці, В. Навроцькому, О. Наумову, А. Новиченку, В. Осадчому, М. Панову, А. Пінаєву, А. Рарогу, О. Светлову, В. Смітієнку, В. Сташису, Є. Стрельцову, С. Тарарухіну, В. Тихому, В. Тацію, А. Тузову, М. Хавронюку, Є. Фесенку, П. Фрісу, С. Шапченку, О. Шишову, Н. Ярмиш, С. Яценку та ін., ми висловлюємо щиру вдячність за те, що змогли з гідністю оцінити та певною мірою використати їхні розробки при написанні цього підручника. Особливої поваги заслуговують праці докторів юридичних наук, професорів М. Коржанського та В. Навроцького, які зробили неоцінимий внесок у розвиток сучасної вітчизняної теорії кваліфікації злочинів.