Подвійний Леон. Іsтоrія хвороби

LaraI63

Анархопокалипсис (СИ)

Очень затянуто, хотя читать довольно интересно, несмотря на авторский суржик. Но финала у истории нет, да и по главным героям всё мутно, никакой ясности. В общем, читать можно разве что ради самого процесса.

MarijaAlex

Уход на второй круг

Книжка понравилась,хоть читать её было не легко.Стиль написания всё время ощущался каким-то путаным.Может из -за этого книжка казалась слишком длиной,так как событий не очень много,а объёма написанного на

MarijaAlex

Гражданская жена

Мне книжка понравилась в целом, но действительно хэ мне показался здесь неуместным.На мой взгляд, гл.героиня не похожа на ту, которая два раза будет наступать на одни и те же грабли.Есть в этом сюжете то, что

Olvia44

Горгона и генерал

Прелестно )) концовка порадовала отдельно ...

Людмила Ушакова

Тень самой себя (СИ)

Интересна сама история девушки. Очень хочется продолжения,Дорогой Автор!

topeg72506

Дело о золотом коте

Прочел с удовольствием! Интересный сюжет, хороший слог. Спасибо Автору!

MarijaAlex

Колибри

Мне книжка в основном понравилась,не смотря на шаблоны,не смотря на клише.И сюжет мне показался интересным.Петь дифирамбы книжке не буду,ибо до меня книжку уже препарировали вдоль ,и поперёк.Мне

Современная русская и зарубежная проза

Автор: Іздрик Юрко

Язык: украинский

Год: 2000

Страниц: 53

Издатель: Лілея-НВ

ISBN: 966-7263-73-8

Город: Івано-Франківськ

Статус: Закончена

Добавил: Admin 18 Окт 14

Проверил: Admin 18 Окт 14

Формат: FB2 (337 Kb) TXT (194 Kb) HTML (273 Kb) EPUB (454 Kb) MOBI (1696 Kb)

Currently 0/5

Рейтинг: 0/5 (Всего голосов: 0)

Аннотация

Остання частина своєрідної трилогії, яку разом із «Подвійним Леоном» складають дві попередні книги Іздрика — «Острів Крк» та «Воццек».

Пошуки власного «я» та ненастанні мовні експерименти відтворюють «історію хвороби» головного героя, яка тісно переплітається з історією його кохання і є, по суті, ще однією інтерпретацією Історії як такої.

Високий романтизм та нещадна іронія, філософські забави і чорний гумор — ось компоненти, з яких автор готує свій черговий текстовий коктейль.

* * *

Я не повинен був писати цієї книги.

Мені просто не потрібно було писати цієї книги.

Мені в жодному разі не можна було її писати.

Але я сяк-так протримався лише чотири роки. Один рік і кілька місяців, якщо говорити відверто. Однак весь цей час я носив її в собі — банальність неймовірна. Та вагітна голова гірша за неплідне лоно. Весь цей час, — коли вже послуговуватися гінекологічними аналогіями, — тривали затяжні пологи, а на кесарів розтин мозку я не погодився.

Шкода, звичайно, що немовля виявилося мертвонародженим. Ця книга жила, поки не виявилася записаною. Тепер — це чергова маленька стосторінкова труна, яку доведеться, мабуть, разом із іншим мотлохом таргати на спині аж до Судного Дня.

Сподіваюся, безкоштовний громадський адвокат, якщо й не виявиться фахівцем, то принаймні спроможеться на просте людське співчуття, навіть, коли воно не матиме жодного юриспрудентського обґрунтування.

Приємних сновидінь.

А в т о р

* * *

Художнє оформлення автора