— Пане професоре, — сказала ця дивна людина, — ви пробачте мені за ту безцеремонність, з якою я вас приймаю, і за безладдя, що панує в салоні.
— Капітане, — звернувся я, — не приймаєте моє запитання за спробу розгадати вас, — скажіть, ви не художник?
— Любитель, не більше, пане. Я любив колись колекціонувати чудові твори, написані рукою людини. Я жадібно шукав, невтомно рився і зміг зібрати кілька дуже цінних предметів. Це останні спогади про ту землю, яка уже вмерла для мене. В моїх очах ваші сучасні художники стали вже древніми, нібито вони існували дві-три тисячі років тому, і я змішую їх у своїй уяві. Великі майстри не мають віку.
— А ці музиканти? — спитав я, показуючи на партитури Вебера, Россіні, Моцарта, Бетховена, Гайдна, Мейербера, Герольда, Вагнера, Обера, Гуно і багатьох інших розкидані на великому піаніно, що займало цілий простінок у салоні.
— Ці музиканти, — відповів капітан Немо, — є сучасниками Орфея, бо хронологічні відмінності стираються з пам’яті мертвих, а я вмер уже, пане професоре, так само вмер, як і ті з ваших друзів, що відпочивають на глибині шести футів під землею!
Капітан Немо замовк і, здавалося, поринув у глибокий роздум. Я схвильовано дивився на нього, мовчки вивчаючи його дивовижне обличчя. Спершись рукою на край коштовного мозаїчного столу, він більше не бачив мене, забув про мою присутність.
Я щадив його зосередженість і продовжував оглядати рідкісні речі, що збагачували салон.
Поряд з творами мистецтва дуже важливе місце посідали природничі колекції. Вони складалися, головним чином, з рослин, черепашок та інших продуктів океану, які, мабуть, були знайдені особисто самим капітаном Немо. Посеред салону з невеликого басейну, зробленого з ребристої черепашки, — так званої тридакни, — бив фонтан, освітлений електрикою. Вирізані красивими фестонами краї цієї черепашки, яку дає найбільший з безголових слимаків, мали в окружності близько шести метрів; отже, вона перевищувала ті прекрасні тридакни, які Венеціанська республіка подарувала Франціску І.
Навколо басейну у чудових вітринах, скріплених мідними цвяхами, були розкласифіковані і наділені написами найцінніші витвори моря, які будь-коли міг побачити натураліст. Легко уявити мою радість, радість ученого.
Ряд зоофітів мав дуже цікавих представників обох своїх груп: поліпів і голкошкірих. У першій групі були органчики, морські віяла, сірійські губки, корали Молукських островів, морські пера, чудові різновидності коралів Норвезького моря; нарешті, всі породи тих чудових поліпняків, зрошення яких утворює цілі острови, що обіцяють з часом зробитися материками. Група голкошкірих, що відзначаються колючою оболонкою, складалася з повної колекції змієзірок, морських зірок, волосатиків, морських їжаків, морського латаття тощо.
Який-небудь конхіолог з слабкими нервами, безперечно, знепритомнів би перед численними вітринами, де були розкласифіковані представники ряду молюсків. Я побачив тут колекцію неоцінимої вартості, описати яку повністю у мене невистачило б часу.
Серед цих жителів морів згадаю тільки красивий королівський молоток Індійського океану, білі плями якого яскраво вирізнялися на червоно-коричневому фоні; царський хребець яскравих кольорів, увесь укритий колючками, рідкісний екземпляр в європейських музеях, вартість якого, сподіваюся, до двадцяти тисяч франків; звичайна риба-молоток з морів Нової Голландії, яку важко роздобути; екзотичні серцевинки Сенегалу, крихкі білі двостулкові черепашки, що одним подувом могли б бути розвіяні, як мильні бульбашки; багато різновидностей морських лійок з острова Яви, рід вапнякових трубочок, оторочених листяними складками і дуже дорого поціновуваних любителями; цілий ряд курганчиків, то жовто-зелених, яких ловлять в американських морях, то темно-бурих, що люблять води Нової Голландії, — одні здобуті в Мексиканській затоці і відзначаються своїми черепицеподібними черепашками, інші — зірчатки, знайдені в південних морях, і, нарешті, найрідкісніший з усіх-чудовий бодець Нової Зеландії; потім дивовижні сірчасті телліни, цінні породи цітер, гратчастий соняшник, мармурова кубарна з блискучими перламутровими плямами, зелені папуги Китайських морів; далі — усі різновидності черепашок, які використовуються замість монет в Індії і Африці; «слава моря» — найкоштовніша черепашка Східної Індії; нарешті, дафнії, башточки, янтіни, оливки, мітри, каски, багреці, арфи, тритони, веретена, криловики, птероцери, пателли, гіалеї, клеодори, красиві й крихкі черепашки, які наука охрестила найприємнішими іменами.