Найголовніше, то було літо, коли він дивився на Емі, спостерігав, як вона фарбує губи помадою та розчісує своє нестерпне волосся, вивчав її руки, поки вона втирала в долоні лосьйон для тіла, а відтак огладжувала цими долонями собі ноги, руки й груди, мив їй голову, а вона заплющувала очі й глибше поринала в теплу воду ванни – старезної ванни з лапами замість ніжок та плямами іржі, що ввібралися у тріснутий фаянс, лежав ранками в ліжку й дивився, як вона вдягається в кутку кімнати, а проміння ллється у вікно й оточує її собою, як вона йому посміхається, натягуючи трусики, ліфчик та бавовняну спідницю, маленькі домашні деталі життя на її жіночій орбіті, тампони, контрацептивні пігулки, пігулки від того, коли її підводило живіт під час болючих місячних, робота по господарству, котру вони виконували разом, – купували продукти, мили посуд, і те, як вона прикушувала іноді нижню губу, коли вони стояли разом у кухні, різали й кришили цибулю й помідори, готуючи чилі в каструльці, що дарувала їм вечері на всі вихідні, зосередженість в її погляді кожного разу, коли вона фарбувала собі нігті на руках чи ногах, щоби справити гарне враження на роботі, дивився, як вона голить ноги й пахви, поки тихенько сидить у ванні, а потім залізав до неї туди й намилював їй ковзку білу шкіру, неземна гладкість її шкіри під його руками, і секс, і секс, і секс, пітній літній секс без усяких покривал згори, а вони каталися по всьому ліжку у неї в кімнаті, і старий рипучий вентилятор лише трохи перемішував повітря і нічого не остуджував, здригання й зітхання, вереск і стогін, в ній, на ній згорі, під нею, поруч із нею, глибокий регіт, що застрягав у неї в горлі, раптові напади з лоскотанням, несподівані уривки старих відомих пісеньок з їхнього дитинства, колискових, непристойних лімериків, віршиків Матусі Гуски, і сварлива Емі мружилася в ще одній якійсь своїй примсі, щаслива Емі ковтала воду з льодом і холодне пиво, їла швидко, напихаючись їжею, як зголоднілий докер, форкання сміху, коли вона дивилася Філдса й братів М.: Не існує розумності застережень, Арчі![20] – та неповторне Ах, котре вона видихнула якось увечері, коли він вручив їй свій переклад раннього вірша Рене Шара, такого короткого, що він складався лише з трьох слів, короткого спалаху під заголовком «Рука Ласенера», що вказувало на поета-злочинця дев’ятнадцятого століття, котрий відтак виринув персонажем у «Дітях райка»:
20
Фраза зі сцени у фільмі братів Маркс 1935 року «Ніч в опері», в якій Граучо Маркс намагається пояснити тонкощі бізнес-контракту Чико Марксу. Коли Граучо згадує про «розумність застережень», Чико відповідає: «Ти не можеш мене обдурити. Не існує розумних застережень».