Зосередьтеся на одній меті, одному завданні й домагайтеся успіху. У світі влади ви постійно потребуватимете допомоги оточення, зазвичай впливовішого за вас. Дурень пурхає від однієї людини до іншої, вважаючи, що виживе, коли поширюватиме себе поза ними. Проте за законом концентрації можна зберегти багато енергії та отримати більше влади, якщо прилучитися до одного потрібного джерела. Учений Нікола Тесла сам довів себе до краху, бо вірив, що збереже свою незалежність, якщо не служитиме одному панові. Він відмовив навіть Джону Пірпонту Моргану, який запропонував вигідний контракт. Урешті-решт, «незалежність» Тесли означала, що він міг не залежати від одного патрона, а насправді йому довелося догоджати десяткам інших. З роками він зрозумів свою помилку.
Усі видатні художники й письменники Відродження боролися з цією проблемою, але найбільше — письменник XVI століття П’єтро Аретіно. Протягом свого життя Аретіно потерпав від принизливої необхідності догоджати то одному, то другому князеві. Нарешті це йому набридло, і він вирішив домогтися прихильності Карла V, обіцяючи служити імператорові своїм пером. Він отримав свободу завдяки своїй відданості одному джерелу влади. Мікеланджело знайшов свою свободу завдяки Папі Юлію ІІ, Ґалілей — Медічі. Власне, патрон цінує відданість і починає залежати від ваших послуг. З часом пан починає прислужувати своєму рабові.
Нарешті, сама влада існує в концентрованих формах. У будь-якій організації віжки перебувають у руках невеликої групи людей. І часто це зовсім не титуловані особи. У владних іграх лише дурень творить зайвий шум і рухи, але не зосереджується на цілі. Треба спочатку з’ясувати, хто біля керма, хто, як режисер, стоїть за лаштунками. Як виявив Рішельє на самому початку свого сходження на вершину французького політикуму на початку XVII століття, у владі порядкував не король Луї XIII, а його мати. І Рішельє тоді прилучився до неї і злетів до самої вершини влади. Важливо знайти живильне джерело — і вам на все життя забезпечені і статки, і влада.
Образ: стріла. Не можна однією стрілою влучити у дві цілі. Якщо ви подумки не зосередилися, то не поцілите ворогові в серце. Думка і стріла мають злитися в одне ціле. Лише за такої ментальної і фізичної концентрації ви влучите стрілою в ціль — у серце.
Авторитетна думка: Цінуйте інтенсивність більше, ніж екстенсивність. Досконалість спирається на якість, а не кількість. Завдяки лише масштабам неможливо вивищитися над посередністю. Нещастя людей із широкими загальними інтересами полягає в тому, що, полюючи на кількох зайців одразу, вони не впольовують жодного. Інтенсивність дарує винятковість і у великих справах робить героями (Бальтасар Ґрасіан).
У концентрації є свої небезпеки: трапляється, що правильнішою тактикою є розпорошення. Змагаючись із націоналістами за владу в Китаї, Мао Цзедун і комуністи вели затяжну війну на багатьох фронтах, і їхньою основною зброєю був саботаж і пастки. Розпорошення часто вигідне слабшій стороні — це, власне, основний принцип партизанської війни. Якщо треба битися із сильнішою армією, концентрація сил тільки зробить вас зручнішою мішенню, і тоді краще розпорошитися на теренах, увівши ворога в оману невловимістю своєї присутності.
Прилучення до одного джерела влади небезпечне насамперед тим, що, коли ця особа помре, піде з посади, потрапить у неласку, ви постраждаєте. Так сталося з Чезаре Борджіа, який черпав свій вплив від батька — Папи Олександра VI. Саме Папа дав синові армію, з якою той воював в ім’я батька. Коли Олександр раптово помер (імовірно, від отруєння), на Чезаре теж можна було поставити хрест. Він із роками нажив забагато ворогів, а батькової підтримки більше не було. Якщо вам знадобиться захист, то часом варто скористатися кількома джерелами влади. Це особливо доцільно під час руїни й радикальних змін, або коли у вас дуже багато ворогів. Що більшій кількості патронів і панів ви служите, то менше ризикуєте, коли один із них позбудеться влади. Навіть якщо ви зосередитеся на одному джерелі влади, однаково слід подбати про обережність і підготуватися до дня, коли вашого пана або патрона при владі не буде.
І нарешті, якщо ви понад міру переймаєтеся лише одним задумом, можете стати занадто нудним, особливо в мистецтві. Художник доби Відродження Паоло Учелло настільки захопився перспективою, що його твори здавалися штучними і позбавленими життя. А от Леонардо да Вінчі цікавився всім — архітектурою, живописом, військовою наукою, скульптурою, механікою. Його сила — у його багатоманітності. Проте такі генії трапляються рідко, а решті краще вдаватися до інтенсивності.
Закон 24.
Удавайте досконалого лестуна
СУДЖЕННЯ
Справжній лестун процвітає у світі, де все обертається навколо влади і політичної кмітливості. Він опанував мистецтво двоєдушності: лестить, піддається зверхникам та витончено й ухильно зміцнює свою владу над іншими. Вивчайте і застосовуйте закони запопадливості — і вашому кар’єрному росту не буде меж.
Це факт людської природи, що структура двірського товариства формується навколо влади. У минулому двір збирався навколо правителя і мав багато функцій: крім розважання можновладця, це був спосіб закріпити ієрархію королівства, нобілітету і правлячих класів, а також тримати нобілів у підпорядкованому стані й поблизу володаря, щоб вони лишались у полі зору. Двір служить державцеві багатьма способами, але насамперед він прославляє повелителя, даючи йому мікрокосм, який усіляко йому догоджає.
Бути надвірним — небезпечна гра. Арабський мандрівник XIX століття, перебуваючи при дворі в Дарфурі (сучасний Судан), повідомляв, що надвірні там мали повторювати все, що робив султан: якби його поранили, то і їм довелося б заподіяти собі таку ж рану, якщо він падав із коня на полюванні — падали й вони. Така мімікрія була при дворах у всьому світі. Найбільшою небезпекою було не догодити правителеві — один хибний рух загрожував смертю або вигнанням. Успішний царедворець мав бути канатоходцем: догоджати, але в міру, коритися, але й виокремлюватися серед інших надвірних, проте занадто не пнутись, аби правитель не почувався незатишно.