Великі вельможі в історії досконало володіли наукою маніпулювання людьми. Вони дають змогу королям відчути свою владу і примушують їх боятися всіх інших. Вони — маги видимості, бо знають, що при дворі по одежі людину стрічають. Видатні царедворці — граціозні та ввічливі, їхня агресивність завуальована. Ці майстри слова ніколи не скажуть зайвого, маніпулюючи компліментами і прихованими образами. Вони — магніти насолоди: люди запобігають перед ними, бо вони вміють догоджати, але самі вони ні перед ким не запобігають і не принижуються. Видатні царедворці стають фаворитами королів і користуються відповідними привілеями. Нерідко вони мають більшу владу за повелителів, бо вміють віртуозно посилювати свій вплив.
Сьогодні багато хто недооцінює придворне життя, як пережиток минулого, історичний курйоз. Як писав Мак’явеллі, вони міркують так, «ніби небо, сонце, стихії та люди змінили порядок своїх починань і влади, і вже не такі, як за давнини». Сьогодні може не бути короля-сонця, але досі безліч людей вірить, що сонце обертається навколо них. Королівського двору як такого вже нема або він має менший вплив, але двори й царедворці залишилися, бо влада не зникла. Надвірних тепер рідко примушують падати з коня, але закони, що регулюють двірську політику, вічні, як і закони влади. Тож треба ще багато чого навчитися в знаменитих царедворців минулого і сьогодення.
Уникайте хвальби. Вихвалятися чи привертати до себе і своїх дій забагато уваги — уже нерозважливо. Що більше ви розповідаєте про свої звершення, то більше викликаєте підозри. Ви також викликаєте у зверхників заздрість, що веде до зради. Будьте дуже обережні, галасуючи про свої досягнення, і менше говоріть про себе, а більше — про інших людей. Скромність назагал дуже бажана.
Виявляйте безтурботність. Ніколи не показуйте, що занадто багато працюєте. Ваш хист має здаватися чимось природним, легким, і тоді люди вважатимуть вас генієм, а не працеголіком. Навіть коли над чимось треба добряче попотіти, нехай ваших зусиль не буде видно — люди не люблять дивитися на тяжку працю, що є різновидом показухи. Їм приємніше захоплюватися тим, як вишукано ви все завершили, ніж дивуватися, чому це потребувало стільки праці.
Не перебирайте з підлабузництвом. Може скластися враження, ніби вашим зверхникам замало підлабузництва, але навіть щось дуже гарне знецінюються, коли його забагато. Та й у зверхників це викликає підозру. Навчіться підлещуватися непрямолінійно: наприклад, применшуйте свій внесок, щоб зверхник здавався кращим за вас.
Подбайте, щоб вас помітили. При дворі Луї XIV з-поміж інших вирізнявся той, кого помітив король. Це завдання потребує неабиякої вправності. Спершу зверніть увагу на свій зовнішній вигляд, а тоді акуратно створюйте власний стиль та імідж.
Пристосовуйте свій стиль і мовлення до того, з ким маєте справу. Хибна віра в те, що всі рівні і що з усіма можна говорити й поводитись однаково. Нижчі за рангом сприймуть це як поблажливість і матимуть рацію, а вищі образяться, хоча й не покажуть цього. Вам слід змінювати стиль і спосіб висловлювання, орієнтуючись на співрозмовника. Ідеться не про брехню, а про гру, а гра — мистецтво, а не дар Божий. Навчіться цьому. Ніколи не вважайте, що ваші критерії поведінки і судження — універсальні. Невміння адаптуватися до іншої культури тільки зашкодить вам.
Не приходьте з поганими новинами. Король страчує гінця, що прийшов із поганими вістями. Це кліше, але в ньому є раціональне зерно. Ви маєте боротися і, якщо треба, обманювати та викручуватися, аби напевно доля вістуна поганих новин спіткала радше вашого колегу, а не вас. Приходьте тільки з гарними новинами, і ваш підхід потішить пана.
Не вдавайтеся до панібратства зі зверхником. Йому потрібний не підлеглий-приятель, а підлеглий. Ніколи не ставтеся до нього запанібрата, бо це його прерогатива. Якщо він вирішить спілкуватися з вами на цьому рівні, будьте обережно товариськими. В іншому разі дистанціюйтесь і чітко позначте цю дистанцію між вами.
Ніколи прямо не критикуйте зверхників. Здавалося б, що це очевидна річ, але іноді критика необхідна — якщо промовчите або не порадите щось, можуть з’явитися інші ризики. Треба навчитися радити й критикувати в непрямий спосіб і ввічливо. Обміркуйте свої слова двічі й тричі, доки не переконаєтеся, що вони достатньо обтічні. Помиляйтеся лише в бік більшої вишуканості й люб’язності.
Будьте помірковані, коли просите зверхника про послугу. Ніщо так не дратує зверхника, як необхідність відмовляти прохачеві. Це викликає почуття провини й образи. Звертайтеся з проханнями якомога рідше і знайте, коли зупинитися. Замість того щоб ставати прохачем, краще здобути його довіру, і він сам усім вас наділить. Найважливіше: не звертайтеся з проханнями від імені інших людей, передусім — від імені друзів.
Ніколи не висміюйте зовнішній вигляд або смак свого зверхника. Меткий дотеп і схильність до гумору — необхідні якості гарного надвірного, а часом доречна і вульгарність. Однак уникайте жартів із приводу зовнішнього вигляду або смаку можновладців, бо вони дуже до цього чутливі. Не робіть цього навіть звіддалік. Інакше вириєте собі могилу.
Не будьте надвірним циніком. Радійте успіхам інших. Якщо ви постійно критикуєте колег або підлеглих, то частково це позначиться і на вас: скрізь, куди ви підете, критика висітиме хмарою над вами. Ви дратуватимете людей. Парадоксально, але, стримано схвалюючи досягнення інших, ви привертаєте увагу до себе. Здатність виявляти ніби щирий подив і захоплення — рідкісний хист, але його й досі дуже цінують.
Умійте поглянути на себе збоку. Дзеркало — дивовижний винахід, без нього ви постійно грішили б проти краси і декору. І вам для ваших дій теж потрібне дзеркало. Таким відбиттям можуть бути слова людей про те, що вони у вас бачать, але цей метод не дуже надійний: ви мусите самі собі бути дзеркалом, привчаючи свій розум бачити себе збоку. Ви поводитеся як підлабузник? Надто прагнете догодити? Вам обов’язково потрібна увага? Погляньте-но на себе збоку — і уникнете численних прорахунків.
Керуйте своїми почуттями. Як актор у великій п’єсі, ви маєте навчитися плакати і сміятися, коли треба. Ви повинні вміти приховувати гнів і розчарування, удавати задоволення і згоду. Опануйте свою міміку. Якщо хочете, назвіть це оманою, але, коли ви в такі ігри не граєте й завжди прагнете бути чесними і принциповими, не нарікайте, якщо інші вважатимуть вас неприємними і пихатими.
Будьте на вістрі часу. Легка афектація минулої доби може мати вигляд чарівний, якщо йдеться про період років із 20 тому, а от десятирічна мода видається смішною — хіба що вам подобається роль двірського блазня. Ваш дух і спосіб мислення мають відповідати своєму часу, навіть якщо він вам не до вподоби. Але якщо ви будете надто великим поступовцем, вас ніхто не зрозуміє. Не дуже гарна ідея занадто висуватися наперед — краще вдавати, що вам не байдужий дух часу.
Будьте джерелом задоволення. Це принципово. Очевидний закон людської природи — втеча від усього неприємного і позбавленого смаку, а от чарівність і обіцянка насолоди ваблять нас, як вогонь нетлю. Станьте полум’ям — і досягнете вершини. У житті дуже багато неприємного, а приємність рідкісна, і через це ви будете всім потрібні, як їжа і питво. Це може здатися очевидним, але очевидне дуже часто ігнорують або не цінують. І тут є певна градація: не кожний здатний грати роль фаворита, бо не кожному властивий шарм і дотепність. Але всі ми можемо в разі потреби притлумити свої погані риси.