Куріяма Дайзен був адептом Тяною («окріп для чаю», японська церемонія зеленого чаю Тядо) і послідовником великого майстра чайної церемонії Сен-но Рікю. Приблизно в 1620 році Дайзен дізнався, що його друг, Хошино Соемон, позичив велику суму грошей (300 ріо — золотих зливків), щоб допомогти родичеві сплатити борг. Але, хоча Соемонові вдалося сплатити борг родича, він, власне, просто перебрав той борг на себе. Дайзен добре знав Соемона — він ніколи не переймався грішми й не дуже на них розумівся, й тому міг легко міг ускочити в халепу з протермінуванням виплати позички своєму кредиторові, багатому купцеві на ім’я Кавачія Санемон. Але якби Дайзен запропонував Соемонові допомогти виплатити позичку, той би відмовився через гордощі, або й почувався б скривдженим.
Якось Дайзен відвідав друга, вони погуляли по садку, помилувалися відбірними піонами Соемона, а потім увійшли до вітальні. Тут Дайзен побачив картину майстра Кано Танью. «О, — вигукнув Дайзен, — яка дивовижна картина… У житті я не бачив нічого прекраснішого!» Почувши такі розхвалювання, Соемон не мав вибору і сказав: «Ну, якщо вона вже так вам подобається, сподіваюся, ви будете такі ласкаві, аби прийняти її як подарунок».
Спочатку Дайзен відмовився, але Соемон наполягав, і він здався. Наступного дня Соемон, своєю чергою, отримав пакунок від Дайзена. У ній була прекрасна витончена ваза, яку Дайзен у супровідному листі просив друга прийняти на знак вдячності за картину, яку Соемон люб’язно подарував йому напередодні. Він пояснював, що вазу зробив сам Сен-но Рікю і на ній був напис імператора Хідейосі. Якщо Соемон не захоче неодмінно залишити вазу собі, вів далі Дайзен, він зможе подарувати її комусь із прибічників Тяною, наприклад купцеві Кавачія Санемону, який неодноразово висловлював бажання її мати. «Я чув, — писав далі Дайзен, — у нього є чудовий аркуш особливого паперу [боргове зобов’язання на 300 ріо], який міг би вас зацікавити. За бажання, ви могли б улаштувати обмін».
Зрозумівши натяк люб’язного друга, Соемон поніс вазу до свого багатого кредитора. «І як ви тільки здобули цей скарб! — вигукнув Санемон, коли Соемон показав йому вазу. — Я багато чув про неї, але бачу вперше. Таку цінність за ворота не випускають!» Він одразу запропонував обміняти вазу на боргове зобов’язання і, крім цього, запропонував Соемонові ще 300 ріо. Але Соемон не переймався грішми й лише попросив повернути боргове зобов’язання, що кредитор радо й зробив. Тоді Соемон поквапився до будинку Дайзена, аби подякувати за тактовну допомогу.
Тлумачення
Куріяма Дайзен розумів, що надавати послугу не завжди просто: якщо це робити з галасом і показово, то для її одержувача це може виявитись обтяжливим. Це дає добродієві деяку владу, але вона саморуйнівна, бо породжує заздрість і опір. Послуга, зроблена тонко і елегантно, дає владу вдесятеро більшу. Дайзен знав, що прямолінійна пропозиція лише образила б Соемона. Подарувавши Соемонові картину, він змусив його відчути, що догодив другові подарунком. Зрештою, усі три сторони відчули задоволення внаслідок такої афери.
Власне, Дайзен зробив себе котячою лапкою, інструментом для витягання каштанів із вогню. Йому, либонь, важко було розлучатися з вазою, але він придбав не лише картину, але щось незмірно важливіше — владу надвірного, який може рукою в рукавичці пом’якшувати будь-які удари проти нього, приховувати шрами і робити акти порятунку більш витонченими і чистими. Допомагаючи іншим, надвірний допомагає собі. Приклад Дайзена дає парадигму надання допомоги друзям і людям однакового стану: не нав’язуйте свою допомогу. Знайдіть спосіб стати для друзів котячою лапкою, опосередковано допомагаючи їм упоратися з халепою, але не виставляючись напоказ і не змушуючи їх почуватися боржниками перед вами.
ІНДІЙСЬКИЙ ПТАХ
Купець тримав у клітці птаха. Їдучи до Індії, вітчизни птаха, він поцікавився, чи не привезти йому якийсь подарунок. Птах попросив відпустити його на свободу, але купець відмовив. Тоді птах попросив купця піти в індійські джунглі і сказати вільним птахам про його неволю. Купець так і вчинив, але щойно він договорив, як вільний птах, такий як у нього, упав бездушно з дерева додолу. Купець подумав, що це, мабуть, родичка його птаха і засмутився, що спричинив таке лихо. Коли він повернувся додому, птах запитав його, чи нема гарних новин з Індії. «Ні, — відповів купець, — боюся, що новина кепська. Одна з твоїх родичок, почувши про твою неволю, звалилася бездушно до моїх ніг».
Ледве він вимовив ці слова, птах упав на дно клітки. «І його вбила звістка про загибель родички», — подумав купець. Він засмутився, витягнув птаха з клітки і поклав на підвіконня. Ураз птах ожив і пурхнув на найближче дерево. «Тепер ти зрозумів, — мовив птах, — що те, що ти вважав нещастям, було гарною звісткою для мене. Ти, мій поневолювачу, підказав мені, як можна звільнитися». І вільний тепер птах відлетів.
Не можна бути занадто прямолінійним. Підіть і подивіться на ліс.
Прямі дерева зрубують, а криві залишають рости.
Як керівник ви можете собі уявити, буцімто символом влади є працьовитість і старанність. Насправді такі якості дають протилежний ефект: це свідчить про слабкість. Нащо так мучитися? А раптом ви некомпетентні й вам доводиться докладати зайвих зусиль, щоб утриматися при владі, а ще, може, ви один із тих, хто не вміє розподіляти завдання, і тому доводиться в усе втручатися самому. З другого боку, справді владна людина ніколи не поспішає і не перепрацьовує. У той час як інші працюють так, що аж чуприна мокра, ці люди приємно розслабляються. Вони знають, як організувати підлеглих, а самі зайвий раз працею не переймаються і тримають руки подалі від вогню. Подібним чином ви можете вірити, що, власноруч виконуючи брудну роботу, беручи безпосередню участь у неприємних діях, ви реалізуєте свою владу й наганяєте страху. Насправді ж ви маєте жахливий вигляд, що не пасує до вашої високої посади. У владних людей руки чисті. Їх оточують лише гарні речі, і промовляють вони лише про славетні досягнення.
Звичайно, частенько доведеться витрачати енергію або якось впливати на неприємну, але неминучу справу. Проте в жодному разі це не повинно мати такий вигляд, нібито ви причетні до цього. Знаходьте котячу лапку. Навчіться знаходити, використовувати і вчасно позбуватися таких людей, коли вони зіграли роль котячої лапки.
Напередодні важливого бою на річці видатного китайського стратега ІІІ століття Чжуге Ляна підступно звинуватили в таємному сприянні ворогові. На доказ його лояльності командувач наказав йому виготовити для армії 100 000 стріл за три дні, інакше — його стратять. Лян навіть не брався робити стріли, бо це нездійсненне завдання, а взяв десяток човнів і наказав обшити борти снопами соломи. Надвечір, коли на річку ліг туман, він повів човни до ворожого табору. Чекаючи від хитрого Чжуге Ляна на пастку, вороги не наважилися атакувати ледь помітні човни на своїх човнах, а обсипали їх зливою стріл із берега. Коли човни Ляна підпливли ближче, вони подвоїли кількість стріл, які застрягали в соломі. Через кілька годин люди, які ховалися в човнах, швидко попливли назад. У домовленому місці їх зустрів Чжуге Лян. Так він зібрав потрібні йому 100 000 стріл.
ДАВИД І ВІРСАВІЯ
2Са 11:1 І сталося по року, у час виходу царів на війну, то послав Давид Йоава й своїх слуг із ним, та всього Ізраїля, і вони вигубили аммонітян й облягли Раббу. А Давид сидів у Єрусалимі.
2Са 11:2 І сталося надвечір, і встав Давид із ложа свого, і проходжувався на даху царського дому. І побачив він із даху жінку, що купалася. А та жінка була дуже вродлива.