— Та спускайся, Бейкерсфелде, ну. Чуєш чи нє?! Зара’ я тобі дам!
Мел усміхнувся. Джефферс, який винаймав площу для точок чистки взуття в терміналі, був дуже своєрідним персонажем аеропорту. З викличним, широченно вишкіреним простакуватим обличчям, він міг говорити найобурливіші речі, та якось виходити сухим із води.
— Та чую я тебе, Іґене Джефферс. Може, краще ти піднімешся?
Вишкір став ще ширшим.
— Шо ти таке мелеш, Бейкерсфелде! Я ж звичайний наймач, не забувай!
— Якщо забуду, ти мені, певно, зачитаєш Акт про громадянські права[138].
— Сам почав, Бейкерсфелде. Ану, тягни свою срачину сюди.
— А ти за язиком пильнуй у моєму аеропорту. — І втішений Мел відійшов від перил та попрямував до службового ліфта. На рівні головного залу його вже очікував Іґен Джефферс. Джефферс завідував чотирма точками чистки взуття в терміналі. Бізнес був досить дрібним на фоні аеропорту, де паркінг, ресторани й газетні кіоски давали просто астрономічні прибутки в порівнянні. Але Іґен Джефферс, який починав з того, що чистив людям взуття на вулиці, поводив себе так, наче він єдиний відповідає за платоспроможність аеропорту.
— У мене угода з цим аеропортом. Пра’льно?
— Правильно.
— Поміж всеї тої хитромудрої писанини вказано, що я є-ди-ний маю право на те, щоби чистити взуття в цьому приміщенні. Є-ди-ний. Пра’льно?
— Правильно.
— То от я тобі й кажу, мужик, маєш проблеми. Пішли за мною, Бейкерсфелде.
Вони перетнули головний зал до ескалатора, що вів униз, і Джефферс подолав його довгими кроками, перестрибуючи через дві сходинки. Він приязно помахав кільком людям дорогою вниз. Зважаючи на свою слабку стопу, Мел не так спортивно пішов за ним.
Біля підніжжя ескалатора, біля купки точок оренди автомобілів, які зайняли «Герц», «Ейвіс» та «Нейшнал»[139], Іґен Джефферс вказав на щось жестом.
— Отам, Бейкерсфелде! Ти подивися! Ну просто з рота в мене і моїх хлопців витягує крем для взуття.
Мел глянув на причину скарги. Біля стійки «Ейвіс» на рекламному планшеті було написано жирним шрифтом:
ВИ ПІДПИСУЄТЕ, ТУФЛІ БЛИЩАТЬ
З найкращими побажаннями
*
Стараємося для вас!
Нижче, на рівні підлоги, стояла валикова машина для чистки взуття, розташована так, що будь-яка людина, яка стояла перед касою, могла зробити саме те, про що було написано на табличці.
Почасти Мел здивувався; почасти він прийняв скаргу Іґена Джефферса. Жартував він чи ні, але Джефферс діяв у межах своїх прав. У його контракті було вказано, що більше ніхто в аеропорту не може чистити взуття, а сам Джефферс, відповідно, не може здавати в оренду автомобілі чи продавати газети. Кожен підприємець дістає однаковий захист взамін на значну частину свого доходу, яку привласнює аеропорт.
Поки Іґен Джефферс дивився на нього, Мел підійшов до кіоску оренди машин. Він перевірив свій кишеньковий екстрений список — тонкий буклет, де були вказані особисті номери телефонів старшого персоналу аеропорту. Керівник «Ейвісу» там також був. Дівчина за касою автоматично всміхнулася, коли Мел підійшов.
Він сказав їй:
— Дозвольте скористатися вашим телефоном.
Вона почала заперечувати:
— Сер, це не публіч…
— Я генеральний директор аеропорту. — Мел потягнувся через касу, підняв слухавку і набрав номер. Те, що його не впізнавали у власному аеропорту, було звичною справою. Більша частина його роботи залишалася за лаштунками, поза публічними зонами, тож ті, хто тут працював, бачили його рідко.
Дослухаючись до гудків, він бажав, щоб інші проблеми можна було вирішити так само швидко й просто, як цю.
Прозвучало з десяток гудків, а потім ще кілька хвилин очікування, поки голос керівника «Ейвісу» з’явився на лінії.
— Кен Кінґслі слухає.
— А раптом мені потрібна машина, — сказав Мел. — Ти де?
— Граюся поїздами з малим. Трохи намагаюся не думати про автомобілі та про людей, які мені з цього приводу телефонують.
— Класно, мабуть, мати сина, — сказав Мел. — У мене самі дівчатка. Твій має якийсь нахил до механіки?
— Восьмирічний геній. Якщо треба покерувати твоїм аеропортиком, дай знати.
— Звісно, Кене. — Мел підморгнув Іґену Джефферсу. — Є одна річ, яку він може зробити просто зараз. Може вдома встановити апарат для чистки взуття. Виявляється, у вас один зайвий. І ти про це знаєш.
138
139