Цей маленький обiрваний єгиптянин, якого звали Махмудом, був одягнений у синю спецiвку, таку замащену залiзним пилом i маслом, що вона стала схожа на iржавий панцир. Його ноги були надто малi для стоптаних двопудових черевикiв, у яких вiн човгав по кузнi; працюючи мов справжнiй майстровий, вiн не промовляв жодного слова.
Пiдмайстер був з нього чудовий, хлопець точно знав, куди i в яку секунду пiдкласти стальну смугу, не чекаючи, щоб йому про це сказали; коваль працював, наче хiрург, якому прислужує добре навчений асистент.
- Не так! - гримнув коваль i вiдкинув убiк зубило.
Цього разу хлопчина схибив i подав не те, що треба.
Коваль почав лаяти свого помiчника, i це не сподобалось Бену. Але хлопець терпляче змовчав i кинувся до крана, щоб налити води в жерстянку, куди коваль занурив гарячi свердла. Повертаючись назад, хлопець спiткнувся i облив коваля брудною водою; той обернувся i дав йому потиличника.
- Ану, тихше!.. - сказав Бен.
Коваль глянув на Бена. Вiн був удвоє вищий за льотчика i зовсiм не злякався сердитого окрику.
- Та хлопчина ж ледачий, - засмiявшись, вiдповiв вiн по-англiйськи.
Хлопчик усмiхнувся. Коваль поклав йому на плече важку руку i, потримавши трохи, легенько пiдштовхнув малого уперед, наказавши йому вийняти тупе свердло з дриля i замiнити його новим.
Бен усе зрозумiв i швидко глянув на свого сина, щоб перевiрити, чи зрозумiв той. Але Девi був потайливим хлопцем i дуже рiдко показував, що в нього на душi, правда, крiм тих випадкiв, коли його огортав страх.
- Ну, як тобi подобається клiтка? - запитав у нього Бен.
- А ти зможеш поставити її пiд водою?
- Знизу почеплю вантаж i прив'яжу боковi стiнки до корала, - вiдповiв Бен.
З трiском зламалося свердло; коваль почав шукати iнше в ящику з iнструментами, а Махмуду наказав тим часом приварити прути дверцят. Бен i Девi дивилися, як хлопець запалює ацетиленову лампу, роздуваючи сине полум'я, i, надiвши потрiсканi окуляри, приварює хрест-навхрест стальнi смуги до дверної рами.
- Приварюй мiцно! - попросив хлопчика Бен.
- Jowa, ay Bey [Гаразд, друже (араб.)], - вiдповiв той.
Бен усе-таки не спускав з нього очей, стежачи, щоб прути були приваренi надiйно. Вiн стояв бiля маленького єгиптянина, але раптом помiтив, що Девi демонстративно вiдiйшов убiк. Подивившись на спину сина, Бен збагнув, що той хоче показати свою солiдарнiсть з маленьким арабом, який дуже добре вмiв приварити прути й без вказiвок старших.
* * *
Клiтка була готова, тепер лишалося перевезти її на маленькому найманому лiтаку, не злякавши при цьому його власникiв. Чим менше вони знатимуть про цю дивну залiзну клiтку, тим краще. Навiть розiбрана, вона була надто громiздка, щоб вмiститись у фюзеляжi "Остера".
Був єдиний спосiб - прив'язати її зовнi вздовж фюзеляжу. Але це треба було зробити дуже акуратно, бо iнакше клiтка могла зсунутись пiд час польоту i це призвело б до аварiї.
На невеликому аеродромi у Бена були друзi серед єгиптян-механiкiв; i одному з них, якого звали Саламом - за те, що вiн завжди промовляв: "Ya Salaam!" ("боже милостивий!"), про що б не говорили: чи то про вдалий полiт, чи, навпаки, про серйозну катастрофу, - Бен пояснив, що йому потрiбно.
- Ya Salaam! - сказав Салам, подивившись на клiтку. - З цiєю штукою на "Остерi" не полетиш.
- Чому? - запитав Бен. - Таку вагу машина пiднiме легко.
Салам покрутив головою, показуючи на легкий трубчастий фюзеляж.
- Пiд час польоту вони повиннi зберiгати еластичнiсть, - пояснив вiн. Якщо ви до них прив'яжете металеву клiтку, буде надто велике навантаження на хвiст... Ya Salaam!
Вiн вважав, що Бену, можливо, й пощастить долетiти, але конструкцiю лiтака буде послаблено. Це небезпечно.
- В ангарi стоїть "Бiчкрафт". Вiн для цiєї справи значно кращий.
"Бiчкрафт" - мiцний, сильний американський лiтак з потужним двигуном. Машину купили єгиптяни у нафтової компанiї, де ранiше працював Бен. У "Бiчкрафтах" i "Фейрчальдах" вiн возив над єгипетською пустелею геологiв, а тепер цi лiтаки були старi й доживали свiй вiк в ангарах.
- От сюди, зрозумiло? - сказав Салам, показуючи мiсце пiд фюзеляжем одного з "Бiчкрафтiв".
Бен згадав, що там угвинчено чотири болти для того, щоб прив'язувати лiтак до кiлкiв у пустелi пiд час сильного вiтру.
- Чудово! - зрадiв вiн.
Салам вiдсунув панель у заднiй частинi фюзеляжу ї показав, куди можна прикрiпити ще два болти, щоб пiдв'язати клiтку.
- А мотор справний? - поцiкавився Бен. - Пригадую, з нього мастило текло, як iз сита.
- Годин на двадцять вистачить, а в мене в дуже важке мастило.
З Саламом не пропадеш, i Бену здавалося, що вiн уже напiвдорозi до мети.
* * *
Ще коли Бен працював у Канадi, йому частенько доводилось лiтати на невеликих лiтаках, перевозячи громiздкi частини гiрничого устаткування, пiдв'язанi до фюзеляжу. Але у старого "Бiчкрафта" розхиталося управлiння, i мотор втрачав компресiю вже на зльотi; Бену здавалося, що вiн летить не на лiтаку, а на самiй залiзнiй клiтцi.
- Все гаразд? - запитав вiн у Девi,
Хлопець був блiдий, i батько не знав, чи це вiд повiтряних ям над пустелею, вiд природженого страху перед лiтаком, чи вiд передчуття небезпеки, яка чекає на них в Акулячiй бухтi.
- А вище ти не можеш пiднятися? - спитав Девi. - Туди, де немає ям?
Це вже було досягненням. Хлопець нарештi про щось запитав.
- Я й так лiзу вгору скiльки можу, - вiдповiв Бен, стараючись перекричати не дуже сильний гуркiт старенького мотора. - Клiтку прив'язано надто близько до носа...
Нiс у "Бiчкрафта" й так був надмiру важкий, навiть з додатковим вантажем на хвостi. Бен ще одвiв ручку назад, але протез на лiвiй руцi зразу ж уп'явся в живе м'ясо. Доводилося весь час держати машину в рiвновазi; досить було одвести ручку надто далеко - нiс задирався i лiтак втрачав управлiння.
- В кишенi у мене леденцi, - сказав Бен. - Вiзьми їх собi.
Девi залiз у кишеню батькової сорочки i вийняв пакуночок леденцiв. Один леденець вiн засунув Бену в рот (той не мiг вiдпустити ручку). I зробив це, як помiтив Бен, з власної волi.