УЯВА — У і ЯВЛЯТИ. Переводити невидимі образи, ідеї у світ ЯВЛЕНИЙ, проявлений. Дехто гадає, що УЯВА — то пусті вигадки, але насправді без УЯВИ неможливо було б змайструвати навіть найпростішої лопати чи зв'язати віника для підмітання хати.
Звук Ф, певна річ, складається з X і В, тому всі слова нашої мови, що пишуться з Ф, або чужинські, або в народній вимові починаються з X[3].
— X —
ХАТА — від слова АТА, ОТА, БАТЬКО. Означає — БАТЬКІВСЬКА ОСЕЛЯ.
ХАРЧ — тримаючи в собі АР, вогонь сонця.
ХВ — поєднання, що означає ХОВАТИ, ПРИХОВУВАТИ, БРЕХАТИ. Наприклад:
ХВАСТУН — ХВ і СУТЬ — ХОВАТИ СУТЬ, виставляючи на люди те, чого нема в душі.
ХВАЛА — просто брехня, ховання своєї темряви за порожніми словами. Ось чому хвалою користуються нечесні люди, щоб підлестити володарів цього світу.
ХВИЛЯ — руйнує (ХОВАЄ) рівну поверхню води, розбиває цілість.
ХВИЛИНА — руйнує вічність, ховає її за подрібненим часом.
ХВОРОБА — ХОВАЄ РА БУТТЯ, руйнує життя.
ХРАМ — ХОВАТИ РАМУ — місце, де з Бога, сина Сонця, зроблено ідола.
ХРЕСТ (КРЕСТ) — теж від слова КРАСТИ[4]: з допомогою підступних культів у людей вкрадено правдивого Сина Світла РА. Щодня над Землею встає огнелике око життєдайного джерела — Ярила, а люди прямують у лабіринти храмів — містичних чи псевдонаукових, у печери бюр і кабінетів, цехів і шахт, щоб виснажити свій вогонь РА на порожню метушню…
— Ц —
ЦАР — ЧАР — той, що володіє вогнем, що вміє АРОВА-ТИ, ЧАРУВАТИ. Отже, істинний ВОЛОД-АР — це, в першу чергу, вчитель і творець.
ЦВІТ — тримає в собі суть — ВІТИ — ЖИТТЯ.
ЦЕГЛА — ЦЕ ГЛИНА, ГА-ЗЕМЛЯ. Зроблена з глини, з глею. КИРПИЧ — теж цікаве походження: АР ПЕКТИ — обпечена АРОМ (вогнем) земля.
ЦІЛЬ — зв'язане з ЧІЛЬНИМ. Отже, корінь — ЧОЛО, РОЗУМ, ДУМКА. Ціль може бути лише розумна, а всяка «ціль», що не від мудрості, — лише суєта.
— Ч —
ЧАКЛУН — походить від ЧАРИ і КІЛ; знову ж таки, чарувати за допомогою кілка, вганяючи його в зображення жертви — людини чи тварини: те ж саме, що й у слові КОЛДУН.
ЧЕРВОНИЙ — Ч-АРВОНИЙ — вогняний, яскравий. Звідси — ЧЕРВЕНЬ — місяць найбільшого буяння яскравих кольорів у природі.
ЧОВЕН — Ч-ОВЕН — округлий, як яйце: човни видовбували з цільного дерева.
ЧОЛОВІК — ЧОЛО (розум) і ВІК, ВІЧНІСТЬ: вічний розум. У цьому слові підкреслено невмирущість людської думки і творчості.
ЧОРНИЙ — ЧУРНИЙ, такий, як попіл у печі: домашнє вогнище звалося ЧУРОМ, так, як і бог роду, бо божество роду саме й було вогнем.
— Ш —
ШИР, ШИРИНА — від слова ІРІЙ, ИРІЙ, бездонність, неокраєність.
ШЛЮБ — від слова ЛЮБИТИ: 3-ЛЮБ, 3-ЛЮБИТИСЯ.
— Щ —
ЩАСТЯ — З ЧАСТКОЮ. Щастя, як і доля, вважалося судженою людині часткою добра, котре дається при народженні. Якщо ця ЧАСТКА є — тоді людина 3-ЧАСТЮ, а якщо ні — тоді вона НЕ-3-ЧАСТЮ, тобто нещасна.
— Я —
ЯГОДА — від кореня ГО — завершений, круглий, зрілий.
ЯГНЯ — АГНІ, вогонь. Ягня було в синів РА символом вогню: як першороджене ягня приносилося в жертву ДАЖБОГОВІ-СОН-ЦЮ, так і сам ВОГОНЬ-АГНІ є тією жертвою Буття, котра лягла основою Світового Життя — з нього зіткано весь проявлений світ людей, тварин і речей…
ЯНИЧАР — Я НЕ АРІЙ — ворог синів АРУ, вогню, РА. Ще одне значення: Я НЕ ЧУР — тобто, я ворог свого роду.
ЯР — вирита весняними (ЯРИМИ) водами долина.
Я — земне вбрання таємничого РА, котрий подарував нам благо і муку самосвідомості. Шлях до нього пролягає крізь частокіл розмаїтих літер, звуків і понять, туди, де на початку заховано священне А. Ой, як важко добратися туди, до Вічного Мовчання, де зародилося Слово! Але ж треба, конче, пекуче треба!
Чи одважимось?!
Що ж, пора й закінчувати з прикладами. Так можна роками нишпорити по словниках, шукати зв'язку з тими чи іншими поняттями, радіти знахідкам. Річ не в тім, що ми доведемо єдність різних мов і взаємозв'язок слів: з цим, певна річ, сперечатися стануть лише неуки або одверті вороги рідної мови, котрі взагалі жадають занапастити її, спопелити, щоб і знаку від неї не лишилося на Землі.
Важливо, щоб грядущі покоління (і сучасники теж) збагнули вселенське значення СЛОВА: воно важливіше від їжі. Вбрання, речей, творчих надбань тощо. Бо без СЛОВА неможлива поява Людини взагалі. А оскільки саме СЛОВО творить мислячу істоту, то всі конфлікти, болі, нещастя, розчарування, всі лабіринтні історії та мислення мають початок у Слові.
3
На думку фахівців твердження суперечливе, але залишаємо його для автентичності авторського тексту. —
4
Досить спірне твердження, оскільки хрест, як символ Сонця і Життя, був відомий у більшості культурних традицій, але залишаємо це визначення для автентичності авторського тексту. —