Мона Софія була найгарнішою вихованкою Массімо Трольо, що дозріла раніше за решту. До всього, у неї рано виявилася здібність до професії. Вона була на диво чуттєва, як на свій вік. Коли Моні виповнилося шість років, Массімо Трольо вирішив, що дівчинка може взятися до другого етапу освіти.
У «Школі куртизанок» вихованки з раннього дитинства отримували релігійну освіту, навчалися античної міфології, і, певна річ, писати й читати не лише рідною мовою, але й грецькою та латиною. «Школа» була найвищою мірою закладом епохи Відродження, так само престижна, як і решта художніх шкіл на півострові. Правду кажучи, «Школа» мала субсидію від міської влади, а кожній вихованці надавали рангу державного службовця.
Мона обожнювала слухати історії, які їй розповідала Філіпа, її вихователька. Щоразу, слухаючи історію про Іону у китовому череві, вона широко розплющувала очі й просила Філіпу, пропустивши подробиці, одразу розповісти, що спіткає героя.
Усе було пречудово, допоки Філіпа не почала висувати звинувачення. Мона категорично відмовлялася відповідати за розп’яття Господа нашого Ісуса Христа, вона не терпіла звинувачень у тому, що Він пішов заради неї на смерть. Поза тим, хто вона така? Яким чином спроможне вплинути її жалюгідне існування на смерть — не більше не менше, як — самого Спасителя?
До всього вона не визнавала своєї провини й заперечувала, що є спільницею Єви, яку вона ще й ніколи не бачила. Утім, зрештою, Мона Софія починала не надто переконано хитати головою, адже могла витерпіти будь-що, окрім пронизливого крику Філіпи, від якого у неї лопалися барабанні перетинки.
Мона Софія, завдяки здібностям Массімо Трольо, а можливо, усупереч його особистим прагненням, стала його найкращим витвором.
Десять років освіти та піклування принесли плоди: Мона Софія стала найпрекраснішою у Венеції жінкою. Творець куртизанок умів терпіти. Коли дівчинці виповнилося тринадцять років, він повідомив вихованку, що настав час посвяти. Мону показали високому товариству на щорічному святі, яке Массімо Трольо влаштовував у своєму палаццо. Це була хвилююча церемонія, під час якої кожна куртизанка, що закінчила школу, отримувала ухвалу про призначення на посаду державного службовця особисто від якогось шанованого діяча Республіки. Коли пролунало ім’я Мони Софії, запала зачудована й святоблива тиша. Порівняно з жінкою, яка увійшла до зали, Венера Медицейська — богиня кохання — була б грубою, селянкою.
З усіх кутків Європи до «Школи» приїздили шляхетні добродії, тринькаючи цілий статок. Менш як за півроку Массімо Трольо повернув всі витрати, до останнього дуката, на свою вихованку. За перший рік Творець куртизанок отримав уп’ятеро більше, ніж витратив на неї. Тіло Мони Софії збільшило статки Массімо Трольо на… дві тисячі дукатів.
Воля
Якось на другому році після закінчення школи Мона Софія прийшла у розкішний scriptorium[16] Массімо Трольо. Творець вів бухгалтерію «Школи», схилившись над грубим зошитом із золотими берегами.
— Я прийшла повідомити вас, що я вільна, — мовила Мона Софія, навіть не привітавшись. Массімо Трольо відвів погляд від рахунків. Він ясно розчув фразу, але не розібрав її, наче співрозмовниця розмовляла невідомою мовою.
— Ось папери, які звільняють мене від вашої опіки, — мовила вона, простягаючи йому пергамент, списаний червоним чорнилом. — Не треба підводитись, лише розпишіться отут, — додала Мона Софія, кладучи пергамент на письмовий стіл.
Массімо Трольо неприховано розреготався. За все його довге життя до нього ніхто ще не звертався із проханням — якщо можна саме так назвати вимогу, яку висунула вихованка, — таким безсоромним. Він дійсно не раз страждав через втечі своїх невдячних вихованок. Щоб дати всім приклад, він покарав одну втікачку, що повернулася. Зазвичай у такому випадку ампутували палець на нозі. Але щоб вихованка отак просто вдиралася у його покої з такими вимогами… Це ж нахабство, повна нісенітниця!
— Нагадую тобі, що «Школа» має власні правила та норми, — повів Массімо Трольо, тепло й по-батьківському усміхаючись, — тому…
Обірвавши учителеві слова, Мона Софія витягла кинджал із золотих піхов і приклала лезо до своїх грудей. Геть холоднокровно промовила:
— Моє тіло з лишком розрахувалося з вами за освіту, яку ви дали мені, тож якщо ви погодитесь вислухати мене, я буду вдячна вам. Я шаную і схиляюся перед вами. Але зараз я вимагаю, щоб ви повернули мені те, що належить мені, — моє тіло.