Вона кинула оком на себе в дзеркало, посміхнулась аби розім’яти м’язи обличчя та подалася в оглядовий кабінет.
Мар’яна сиділа напроти лікаря, що старанно заповнював картку вагітної.
Єва підійшла, несильно обійняла невістку за плечі, прошепотіла ледь чутно, як досвідчений змовник:
— Гекторові ввечері разом розповімо, добре?
Зайве казати, який переполох зчинила ця новина серед домашніх! Гектор сяяв як нова копійка. Тарас обіцяв власноруч побудувати нащадкові власний дім. Єва вже планувала, де стане дитяча колиска.
Тільки Мар’яна виглядала якось розгублено.
А от коли вона залишилася одна в кімнаті, прошепотіла, якнайнижче схиляючись до поки що плаского черевця:
— Агов, ти мене чуєш? Тобі там добре? Ну спи, спи. Я стерегтиму твій спокій.
З того дня всі оберігали кожен крок Мар’яни, наче вона була порцелянова.
Хоч Мар’яна була проти, Гектор розповів радісну новину Богданові.
Той примчав найближчими днями. І додалася ще одна нянька — Богдан. Мабуть, найсуворіша.
Всі гуртом умовляли дівчину облишити роботу, аби не було важко.
Мар’яна як могла сперечалася:
— Та з якого дива ви рішили, що мені важко? Воно ж малесеньке! Ото було б щастя нудитися безділлям!
Зійшлися на середині: Мар’яна викладає частину уроків, але не веде класного керівництва й безлічі секцій, які вона сама ж і започаткувала.
На цьому й зупинилися.
Потай від дружини, аби зробити сюрприз, Гектор все дізнався про заселення в Антхілі.
Керівництво зважило й на його фах, й на довідку, що Гектор попрохав маму виписати потай від дружини. Разом згадали, який будинок Мар’яна вподобала.
Тож десь недовго потому Гектор, забравши дружину зі школи, аби проводити додому, привіз в їхнє нове помешкання.
Цей куточок міста був дуже затишний. Сім будинків утворювали невеличкий спільний двір, рясно засаджений вічнозеленими деревами і квітучими чагарниками. Вздовж доріжок стояли скляні лавки.
На першому поверсі не було балконів, як на інших поверхах. Зате двері відчинялися на малесеньку прямокутну тераску, що також була оточена щільним чагарником.
Саме таку квартиру заради Мар’яни обрав Гектор.
Приємною несподіванкою було, що в їхньому під’їзді оселився Вова. Всім працівникам Зони, які бажали, надали житло в Антхілі на вибір. Вова обрав найвіддаленіший район.
Гектор познайомив його з дружиною, і ті відразу знайшли спільну мову.
Інколи приїздив Богдан. Але бачитися вони стали значно рідше, ніж зазвичай. Богдан був трохи роздратований.
Якось Мар’яна залишилася з ним наодинці. Промовила скоромовкою:
— Вибач мені за марну надію, що тобі надала. Але нам краще не бачитися.
Богдан глянув з-під лоба, сказав твердо:
— А от цього ти від мене не дочекаєшся. Я завжди буду опікуватися тобою. Тобою і твоїм малям. З Гектора охоронець такий собі.
Єва нарешті заприятелювала з невісткою. Та й Мар’яна вже не опиралася, коли Єва їй нагадувала про чергові відвідини клініки.
Вона б і сама не забула.
А свого часу всім стало відомо, що вони очікують на онука.
Частина п’ята
1
Три роки галерної праці.
Ми мали не відставати від них ані на крок, інакше все втрачало б сенс. Потрібно було узгодити наші дії до секунди, аби в потрібну мить все відбулося за нашим, не за їхнім сценарієм.
Жалю вже давно не було. Ми всі разом вирішили показати їм, що не вони тут хазяї! Це наша земля!
У них була можливість співіснувати не тільки з нами, а й з іншими людьми. Не дарма ж ще до нашої… тобто, до їхньої ери було створено «Раду дев’яти» [20], що мала всіляко перешкоджати впровадженню і навіть створенню винаходів, не розголошувати знання та відкриття, які здатні перевести людство на наступний щабель знань.
Наслідки діяльності «Ради дев’яти» можна простежити в історії: знищувалися вчені, що були здатні перевести науку на наступний рівень, їх дослідження зникали.
Але згодом вони, люди, обрали шлях, що завів їх у глухий кут. То хто їм завинив? І чим ми гірші?
Мій народ був виснажений. Я теж, хоча, звісно, Я не гриз бетон і не рив землю. Але мізкувати, як зробити для свого народу краще, теж виснажлива праця.
Якось Я виліз на поверхню, аби бодай трохи відпочити.
Нещодавно пройшов дощ. Повітря було свіже, трава соковита.
За звичкою ворухнув вусиками-антенками, аби відчути, що там нового в світі відбувається.
20
«Рада дев’яти» — міфічна організація, яка нібито веде безперервний моніторинг науково-дослідницької діяльності в світі, з метою перешкоджати розробці та впровадженню винаходів, які можуть привести до знищення людства.