Вона знову опанувала себе до часу, коли вони дістались до пансіону на півночі Атланти. Уже було пів на десяту, вони забарились через будівельні роботи на дорозі І-65.
Деніел зостався в авто, а вона понесла Лолу в головний офіс. Звичайне місце, затишне, з великою огородженою ділянкою землі уздовж дороги. Собаки, що крутились біля авто, поки вони йшли, здавались веселими та здоровими. Певна річ, що наразі Лола ніде не бігатиме.
Чоловік за реєстраційною стійкою був втіленням привітності, щойно Алекс показалась у дверях. Мабуть, він здогадався, що це вона зарезервувала місце ще до того, як назвалась пані Веллс. Вона спокійно пішла за ним, коли чоловік показував їй просторий вольєр, у якому мешкатиме Лола, і розклад, за яким навідуватиметься ветеринар. Подякувавши, вона заплатила за місяць наперед і востаннє обійняла Лолу. Як і обіцяв Кевін, чоловік нічого не казав щодо особливого поранення Лоли й не сказав ані слова про зранене обличчя Алекс. За двадцять хвилин вони з Деніелом уже знову їхали автострадою. Алекс зраділа, що тепер їй час кермувати. Вона потребувала чогось, на що спрямувати свої думки, аби не згадувати про залишену в притулку Лолу.
Вона думала, Деніел впаде спати, але натомість у нього світились очі й він був досить балакучим. Чи, можливо, помітивши, як вона бореться із сумом, він просто хотів допомогти. Знаючи його, мабуть, так і було.
— Ти майже все про мене дізналася з тієї недолугої справи, — нарікав він. — А ось я скільки ще про тебе не знаю.
— Я тобі розповіла майже все. Коли моє життя не було дивним, воно було нудним.
— Розкажи мені про щось ніякове зі школи.
— Усе, що стосувалось мене в школі, було ніяковим. Я була надзвичайною дивачкою.
— Як сексуально.
— Та невже? Волосся мені мати вдома обстригла, і в мене була найстрашніша гривка, яку тільки бачили в дев’ятому класі.
— Будь ласка, скажи, що маєш фото.
— Ще чого захотів! Коли мати померла, я спалила всі компрометуючі матеріали.
— Хто був твоїм першим хлопцем?
Алекс розсміялась.
— Роджер Марковіц. Я з ним на випускний ходила. У мене були абсолютно приголомшливі рукави на сукні. Кольору електрик, звісно. Він намагався поцілувати мене по-французькому в лімузині дорогою на танцювальну вечірку, але так нервував, що виблював на мене. Я всі танці простояла у жіночій вбиральні, намагаючись відіпрати пляму на сукні. Того вечора я розірвала з ним стосунки. Сказати б, то був епічний роман.
— Аж плакати хочеться!
— Знаю. Ромео та Джульєтті таке й не снилося.
Деніел засміявся.
— А з ким були перші серйозні стосунки?
— Серйозні? Ого. Гм. Не знаю, кого б ще згадати, окрім Бредлі. На першому курсі в Колумбійському університеті на медичному.
— Ти вчилась у Колумбійському на медичному факультеті? — перепитав він.
— Я була дуже розумною дивачкою.
— Я вражений. То що там із Бредлі?
— Хочеш почути про щось справді вкрай ніякове?
— Дуже хочу.
— Мене він привабив тим, що… — вона помовчала. — Мабуть, не треба у цім зізнаватись.
— Уже запізно повертати назад. Маєш зізнаватись.
Вона глибоко вдихнула. — Добре, гаразд. Він скидався на Ігона. Пригадуєш, із «Ghostbusters»[5]? Він був точнісінько такий: пишне волосся, округлі окуляри, усе таке саме.
Деніел докладав усіх зусиль, аби втримати незворушний вираз.
— Неможливо встояти.
— Годі й уявити. Так заводить.
— Як довго ви були разом?
— Ціле літо після першого курсу. А на другому курсі я виграла стипендію. Ми обоє подавали документи, і він вважав себе беззаперечним переможцем. Він зле відреагував, коли я, як він висловився, забрала її у нього. Він пішов і вимагав показати йому наші оцінки. Протягом моїх диких і божевільних романів я не раз зауважувала одну річ: чимало парубків не люблять, коли їхня дівчина розумніша за них.
— Мабуть, це значно зменшило твій вибір потенційних кавалерів.
— Просто до нуля.
— Не переймайся, для мене ніколи не було проблемою те, що дівчина розумніша за мене. Я аж так не хотів би собі обмежувати вибір. Гадаю, така дитячість минається, коли чоловіки дорослішають.
— Маю повірити тобі на слово. Я ніколи не зустрічалась ні з ким поза навчанням. Я не дійшла до того, щоб дослідити дорослу стадію поведінки особи чоловічої статі. Дотепер.
— Ніколи? — спитав він здивовано.
— Мене завербували, коли я ще навчалась. Я розповідала вже, як жила опісля.