Выбрать главу

14 Це неухильно веде до того, що найбільш підходяща кандидатура — англійська. Вона вже de facto друга мова в світі, і кожний викладач знає: це тому, що серед головних мов вона найменш синтетична і, отже, найлегша для вивчення. Якщо ми, англійці та американці, вважаємо, що вона поширилась винятково завдяки нашій колишній і сучасній політичній могутності, то ми глибоко помиляємось. Іноземці дедалі більше вивчають англійську тому, що вона найпридатніший інструмент, а не тому, що нас люблять чи нами захоплюються.

15 У неї значні переваги. Це друга мова за кількістю людей, що розмовляють нею (як рідною), і за поширеністю серед мовців, що мають її за нерідну її діалекти — на відміну від китайських — здебільшого взаємно зрозумілі. Вона має багату літературу — як давню, так і сучасну, має значні ресурси і здатність до подальшого розвитку. У неї простий алфавіт. І вона чудово годиться як для простих, так і для складних форм вираження.

16 Звичайно, вона має недоліки. Її правопис (якщо порівняти з мовою, наприклад, італійською) дуже далекий від фонетики. Вона зберегла деякі синтетичні особливості, включаючи прикрі неправильності у відмінюванні. В деяких розмовних формах (таких, як британська англійська) вона стає майже тональною мовою, сповненою тонких нюансів значення, які залежать від незначних (як на іноземця) змін наголосу. Багатство її словникового складу — слів у два-три рази більше, ніж у більшості інших європейських мов — теж створює проблеми для використання.

17 Але спрощення, які вимагається зробити, не такі вже й страшні — хіба що для тих із нас, для кого англійська є рідною мовою. Найневідкладніша потреба стосується зміни буквено-фонетичної системи (яка, звичайно, зробить дещо значно важливіше, аніж тільки спростить правопис: полегшить вимову). Ніхто ніколи повною мірою не висловлював викінчених заперечень на аргументи Бернарда Шоу на користь такого кроку. Раціоналізація сучасного правопису — невисока плата за значно ширше вживання, яке буде надане цій мові.

18 Другий шлях удосконалення полягає в упорядкуванні винятків у відмінюванні та синтаксисі. Проблема тут набагато важча — особливо тому, що багато винятків припадає на слова широковживані. Варто тільки речення на зразок «I saw the men working hard» впорядкувати в «I seed the mans working hardly»[7], щоб ясно усвідомити, яка тут очікує пастка. Та все одно багато болячок відмінювання можна вилікувати, не побоюючись, що виникне двозначність.

19 Мова — найважливіший інструмент, який має людина. Ми не повинні дозволяти, аби будь-що — чи то упередженість мовних шовіністів, чи то (якщо ми англійці) відраза до тих запозичень у нашій мові, які звучать варваризмами, — перепиняло шлях до одномовного світу. Це в якійсь мірі відповідальність тих, хто розмовляє англійською. Нам слід вдосконалювати цей інструмент особливого призначення. Все свідчить за те, що решта світу з радістю навчиться ним користуватись.

Три подальші цілі освіти

20 3 усіх видів суспільної діяльності освіта найважливіша, і тому нею найбільше зловживає сучасна їй система влади — будь то система реліґїйна, як у Середні Віки, політико-економічна, як упродовж останнього століття, чи будь-яка інша. Фактично її тиранять ще відтоді, як у першому тисячолітті з’явились великі релігії. У багатьох відношеннях освітні системи давнини сучасніші — менш зіпсовані політичними чи економічними потребами, — ніж будь-яка з тих, що розвинулися згодом, тож три подальші цілі освіти, які я пропоную, — не мої. Вони викладені в третьому столітті після Різдва Христового великим філософом-неоплатоніком Плотіном. Він вимагав зовнішньої освіти — громадянської і суспільної; внутрішньої — особистої і спрямованої на самовираження; і, нарешті, синоптичної, яка розкрила б перед учнем — чи хоч би трішечки показала — людське існування як складне ціле. Тут не місце скількись детально розгортати схему такої триєдиної освіти людства, але деякі загальні потреби і проблеми слід розглянути. Без сумніву, першою і найбільшою практичною трудністю, з якою стикається людство, запроваджуючи світову освітню програму, є націоналізм.

Націоналізм

21 Націоналізм — ниций інстинкті небезпечне знаряддя. Відберіть у будь-якої країни те, чим вона завдячує іншим країнам, і тоді хизуйтесь нею, якщо зможете.

вернуться

7

Щоб підкреслити невиправданість штучної уніфікації мови, автор скористався омонімією. Внаслідок цього речення «Я бачив людей, які важко працюють» набуло приблизно такого значення: «Навряд чи я засіваю працю цього чоловіка.» (Прим. пер.)