Артеміс швидко вимкнув звук. Звісно ж, ельфійське обладнання знайде інше ельфійське обладнання. Над цим потрібно ще попрацювати. Якщо інформація потрапить не в ті руки, на ельфів чекають неприємності.
— Що сталося, хлопче? Коробка ж іще не закінчила. Хто ті ЛЕП?
Артеміс знизав плечима:
— Не заплатиш, не пограєш, як ви, американці, кажете. Одного прикладу достатньо. Ви на гачку в ЦРУ.
— ЦРУ,— зітхнув Спіро.— Вони підозрюють мене в продажу воєнних таємниць. Навіть змінили орбіту одного зі своїх супутників, аби стежити за мною.
— Або за мною,— зауважив Артеміс.
— Може, і за тобою,— погодився Спіро. — Ти з кожною секундою стаєш усе більш небезпечним.
Арно Блант іронічно гмикнув.
Батлер навіть не ворухнувся. Хтось має лишатися професіоналом.
Спіро хруснув суглобами пальців — звичка, яку Артеміс не терпів.
— Отже, маємо вісім хвилин. Перейдемо до суті. Скільки ти хочеш за коробочку?
Артеміс не звернув уваги, його думки були зайняті інформацією про датчики ЛЕП, яку він щойно почув від Куба. В одну бездумну мить він мало не видав своїх підземних друзів людині, здатній їх знищити.
— Перепрошую, що ви сказали?
— Я спитав, скільки ти хочеш за цю коробочку?
— По-перше, це Куб,— виправив його Артеміс.— А по-друге, він не продається.
Йон Спіро мало не задихнувся від обурення.
— Як не продається? Ти змусив мене перелетіти через Атлантичний океан, щоб показати те, що не продається? Якого біса?
Батлер обхопив пальцями рукоятку пістолета на поясі. Арно Блант завів руку за спину. Напруга зростала.
Артеміс зчепив пальці.
— Містере Спіро, Йон. Я ж не дурень. Я розумію вартість свого Куба. В усьому світі не вистачить грошей, щоб за нього заплатити. Скільки б ви мені не заплатили, через тиждень він коштуватиме в тисячу разів більше.
— Чого ж ти хочеш, Фауле? — крізь зуби запитав Спіро.— Яка в тебе пропозиція?
— Пропоную рік. За гарну ціну я триматиму мій Куб в таємниці ще один рік.
Йон Спіро покрутив ідентифікаційний браслет. Подарунок самому собі на день народження.
— Цілий рік не оприлюднюватимеш свій винахід?
— Саме так. Тож ви матимете час, щоб продати свої акції до того, як усе обвалиться, та інвестувати виручені гроші в «Фаул Індастріс».
— «Фаул Індастріс» не існує.
Артеміс посміхнувся.
— Скоро з’явиться.
Батлер опустив руку на плече свого роботодавця. Таких, як Йон Спіро, дражнити не можна.
Але Спіро навіть не помітив глузування. Був зайнятий підрахунками. Крутив браслет, немов то були чотки.
— Твоя ціна? — нарешті запитав він.
— Золото. Одна метрична тонна,— відповів спадкоємець Фаулів.
— Багато.
Артеміс знизав плечима.
— Люблю золото. Воно не втрачає цінності. І до того ж, це зовсім мало в порівнянні з тим, що ви збережете.
Спіро подумав. Арно Блант за його плечем не зводив очей з Батлера. Охоронець Фаула моргав, ніби нічого не сталося: у разі сутички сухі очі — дуже серйозна перешкода. Гра у хто кого передивиться — то для аматорів.
— Скажімо, мені не подобаються твої умови,— заговорив Йон Спіро.— Скажімо, я вирішу прихопити твій гаджет із собою просто зараз.
Груди Арно Бланта розправилися іще на сантиметр.
— Навіть якби ви забрали Куб,— посміхнувся Артеміс,— ви б не змогли ним скористатися. Такі технології вашим інженерам навіть не снилися.
Спіро теж спробував посміхнутися.
— О, думаю, вони б здогадалися, що до чого. Навіть якщо на це пішло б років зо два, тобі було б байдуже. Там, де б ти опинився, про цю штуку ти б навіть не думав.
— Де б я не опинився, секрети Сі-Куба будуть зі мною. Він запрограмований на мій голос. Дуже винахідливий код.
Батлер трохи зігнув коліна, приготувавшись стрибати.
— Б’юся об заклад, що цей код ми зламаємо. У мене у «Фішн Чіпс» дуже непогана команда.
— Вибачте, якщо ваша непогана команда мене аж ніяк не вражає,— сказав Артеміс.— Ви вже кілька років плентаєтесь позаду «Фонетикса».
Спіро скочив на ноги. Йому не подобалася навіть назва. «Фонетикс» — єдина комунікаційна компанія, акції якої були дорожчими за акції «Фішн Чіпс».
— Гаразд, хлопче, ти розважився. Тепер моя черга. Я маю йти, доки мене не застукав той супутниковий сигнал. Але я залишаю з тобою містера Бланта.— Він поплескав охоронця по плечу.— Ти знаєш, що треба робити.