Але старенька замислилася.
— Чапля осінь жде... Щось мені це нагадує.
Артемісові ці слова теж дещо нагадали. Майже повний вербальний код для детонатора звукової гранати, прикріпленої до нижньої поверхні стола. Батлерів невеличкий прилад безпеки. Іще одне слово — і граната вибухне, по ресторану прокотиться потужна звукова хвиля, що розіб’є всі вікна і розірве всі барабанні перетинки. Ані диму, ані вогню, але в радіусі десяти метрів усі, хто не подбав про вушні тампони, через п’ять секунд корчитимуться від болю. Одне-єдине слово.
Стара почухала потилицю дулом револьвера.
— Чапля осінь жде? Пригадую, що ми вчили цього віршика у монастирській школі. Такий собі трюк, щоб запам’ятати кольори веселки.
Веселка. Останнє слово. Артеміс пригадав — в останню мить,— що має відкрити рота. Якщо зуби зчеплені, від звукової хвилі вони посиплються, як скло.
Граната миттєво вибухнула, і потужна хвиля розкидала одинадцятьох осіб в усі кінці кімнати. Ті, кому пощастило, вилетіли через двері або вікна. Кому не пощастило, зустрілися зі стінами. Захрустіло. І то були не стіни.
Артеміса утримали обійми Батлера. Охоронець немов вріс у підлогу і міцно тримав хлопця. У порівнянні з громилами Спіро були в них ще й інші переваги: зуби лишилися цілими, кістки не поламалися, а вушні тампони вберегли барабанні перетинки від дірок.
Батлер озирнувся. Усі лежали на підлозі, схопившись за вуха. Іще кілька днів навіть очі не зможуть розплющити. Слуга дістав із кобури під пахвою свого «зігзауера».
— Лишайтеся тут, — наказав він. — Я перевірю кухню.
Артеміс опустився на стілець, кілька разів глибоко вдихнув. Навкруги панував хаос. Пил і стогін. Батлер знову його врятував. Іще нічого Не пропало. Може, вони навіть устигнуть перехопити Спіро, доки той не виїхав із країни. В аеропорту Хітроу у Батлера була своя людина — Сід Каммонс, колишній військовий, який разом із дворецьким працював охоронцем у Монте-Карло.
У дверному прорізі з’явилася велетенська постать, загородивши собою сонячне світло. Батлер повернувся з розвідки. Артеміс важко дихав, його переповнювали емоції.
— Батлере,— почав він,— ми маємо поговорити про твою зарплату...
Але то був не Батлер. Арно Блант. У кожній руці він щось тримав. У лівій — два маленьких жовтих конуси.
— Вушні тампони,— сплюнув він крізь розкришені зуби.— Завжди з ними, якщо збираюся на бійку. Чудова річ, еге ж?
У правій руці він стискав пістолет із глушником.
— Ти перший,— сказав він хлопцеві.— Мавпа після тебе.
Арно Блант підняв пістолета, прицілився і вистрілив.
ГЛАВА 2: ІЗОЛЯЦІЯ
Небесне місто, ельфи
ХОЧА Артеміс того і не хотів, але пошук Кубом сигналів спостереження мав далекосяжні наслідки. Оскільки параметри пошуку були дуже розпливчасті,
Куб просканував і далекий космос, і глибокий підземний світ.
Під землею ельфи з ніг збилися, намагаючись подавити революцію гоблінів. Через три місяці після спроби перевороту найголовніші злодії опинилися за ґратами. Але ще кілька ізольованих груп — залишки тріади Б’ва Келл — блукали по тунелях навколо Небесного міста з незаконними лазерами-«Софтноузами» і грабували тих, хто трапиться на шляху.
Усіх офіцерів ЛЕП кинули на операцію «Зачистка», доки не розпочався туристичний сезон. Міській Раді аж ніяк не хотілося, аби туристи витрачали своє золото в Атлантиці, бо центральна площа Небесного міста стала небезпечним місцем для прогулянок. Урешті-решт, вісімдесят відсотків міської казни становив прибуток від туризму.
Капітан Холлі Шорт служила в розвідці. Власне, її обов’язком було літати на поверхню і виловлювати ельфів, що пробралися на землю без візи. Якби хоч одного дурного ельфа спіймали Люди Бруду, Небесне місто уже не було б небесним. Але оскільки ще не всі гобліни облизували свої зіниці у виправних закладах, Холлі виконувала те саме завдання, що й решта офіцерів ЛЕП: вони мали швидко реагувати на сигнали з приводу Б’ва Келл.
Сьогодні вона ескортувала чотирьох гоблінів-дебоширів на суд у Поліцейську Плазу. їх знайшли, коли вони хропли в крамниці делікатесів із комах, із роздутими від учорашньої гулянки животами. їм пощастило, що Холлі прибула слушної миті: гном — власник крамниці уже був готовий підсмажити лускату четвірку в казані з киплячою олією.
Напарником Холлі в операції «Зачистка» був капрал Граб Кельп, молодший брат відомого капітана Трабла Кельпа, одного з почесних офіцерів ЛЕП. Характер у Граба, на відміну від братового, був не такий стоїчний.