— Мені треба взяти з собою лише кілька речей, і я можу рушати.
Артеміс міг собі уявити, які речі пакуватиме Батлер, особливо якщо на злітно-посадковій смузі не буде ніяких чиновників.
— А що ти робитимеш, батьку? — запитав він.
— Я збираюся в Англію, — сказав Артеміс Старший. — Я можу взяти гелікоптер до аеропорту Лондон-Сіті, а звідти на лімузині до Харлі-стріт. Там є кілька фахівців, з якими я можу поговорити. І буде ефективніше, якщо я поїду туди, ніж привезу їх усіх сюди. Коли хоча б хтось із них зможе кинути навіть найменший промінь світла на ситуацію з мамою, то я заплачу будь-яку суму, аби вони приїхали. Навіть за необхідності викуплю їхню практику.
Артеміс кивнув. Розумна тактика. Він і не чекав меншого від людини, яка протягом двох десятиліть успішно керувала злочинною імперією, а в останні кілька років стала гуманістом.
Усе, що Артеміс Старший робив зараз, підпорювалось нормам моралі. Починаючи від його абсолютно законної торгівлі одягом і закінчуючи акціями в компанії «Сила Землі», асоціації бізнесменів-однодумців, які будували все: від автомобілів на відновлювальному пальному до геотермальних пристроїв та сонячних панелей. Навіть автомобілі, літак і гелікоптер Фаулів були оснащені передовими фільтрами, щоб зменшити викиди вуглекислого газу.
— Я залишусь тут, — оголосив Артеміс, не чекаючи, поки його про це запитають. — Я можу координувати твої дії, встановити веб-камеру так, щоб фахівці з Харлі-стріт могли побачити маму, спостерігати за доктором Шальке та міс Бук, а також провести мій власний пошук можливих методів лікування в Інтернеті.
Артеміс Старший трохи посміхнувся.
— Точно, синку. Я і не подумав про веб-камери.
Батлер уже хотів від’їжджати, але у нього була ще одна справа.
— Мені не хочеться залишати Артеміса самого. Хоча він і геній, але все одно є уродженим настирою та магнітом для неприємностей. — Охоронець підморгнув Артемісу. — Без образ, юний сер, але ви з легкістю можете перетворити недільний пікнік на міжнародний інцидент.
Артеміс поблажливо прийняв звинувачення.
— Я не ображаюсь.
— Я теж про це подумав, — сказав Артеміс Старший, чухаючи підборіддя. — Але ми не маємо вибору. Няня погодилась на кілька днів забрати близнюків до свого котеджу в Хоусі, але Арті потрібен тут, тож йому доведеться подбати про себе.
— І це не буде проблемою, — сказав Артеміс. — Повірте в мене хоч трохи, будь ласка.
Артеміс Старший потягнувся через стіл і поклав свою руку на руку сина.
— Віра одне в одного — це все, що ми зараз маємо. Ми мусимо вірити, що можемо врятувати нашу маму. Ти віриш у це?
Артеміс помітив, що одне з верхніх вікон гойднулось і повільно відчинилось. Лист залетів у кімнату, підхоплений легеньким вітерцем, а потім вікно нібито само собою зачинилось.
— Я вірю, тато. З кожною хвилиною все більше і більше.
Холлі не показувалась, допоки модифікований «Сікорський S-76C» Артеміса Старшого не піднявся з гелікоптерного майданчику на даху. Артеміс був зайнятий установленням веб-камери у ногах ліжка матері, коли ельфійка з’явилась у полі його зору і поклала руку йому на плече.
— Артемісе, мені дуже шкода, — сказала вона тихо.
— Дякую, що прилетіла, Холлі, — сказав Артеміс. — Ти дісталася досить швидко.
— Я була на поверхні у Фінляндії, переслідувала кракена.
— А, чудовисько Теннісона, — сказав Артеміс, заплющивши очі і пригадуючи кілька рядків з відомого вірша.
«Під звуки штормових вітрів, В безодній глибині
Не потурбований ніким
Спить кракен і не бачить снів...»
— Спить? Уже ні. Подивись пізніше заголовки новин. Імовірно, був вибух природного газу.
— Здається, Фоулі знов повернувся до своїх старих піар-трюків.
— Так.
— Зараз залишилось не так уже й багато кракенів, — сказав Артеміс. — За моїми підрахунками — сім.
— Сім? — здивовано запитала Холлі. — Ми відстежили лише шість.
— Ах так, шість. Я мав на увазі шість. У тебе новий костюм? — поцікавився він, надто швидко змінюючи тему.
— Так, більш сучасний, ніж попередній, — відповіла Холлі, залишаючи цікаве зауваження про кракена для подальшого дослідження, але трохи пізніше. — У нього автоматична броня. Якщо сенсори відчувають наближення чогось величезного, то весь костюм вигинається, щоб пом’якшити удар. Сьогодні це вже один раз урятувало мені життя.
Іконка повідомлення запищала у шоломі Холлі, і їй знадобилась лише одна мить, щоб прочитати короткий текст.