Посмішка Кронскі була такою ж фальшивою, як і звернені до нього привітання.
— У вас є думка, Пастере, або ми повинні переконатися в тому, наскільки ви розумні?
О, в мене є думка, докторе. І вона полягає в тому, що коли б не ці широкі надбрівні дуги і загострені вуха, ця істота дуже сильно нагадувала б маленьку дівчинку.
Кронскі пирхнув.
— Вуха і надбрівна дуга. Це і є всі ваші аргументи?
— Точно, — сказав Артеміс і провів телефоном перед обличчям Холлі. На екрані йшов короткий Відеоролик, який він зробив у шаттлі. Він показував череп Холлі з темними ущільненнями правильної форми в ділянці скронь і на вухах.
— Імпланти, — зрадів Артеміс. — Абсолютно очевидно, результат хірургічного втручання. Цей ельф — майстерна підробка. Ви намагалися обдурити нас, Кронскі.
Протести Кронскі потонули в реві натовпу. Екстинкціоністи піднімалися зі своїх місць, засуджуючи спробу такого зухвалого обману.
— Ти брехав мені, Деймоне, — гримів Томмі Киркенхазард, начебто його ранили. — Брехав мені!
— До ями його, — кричала графиня Ірина Костович, її обличчя палало люттю вовка, чия шкура лежала на її плечах.
— Нехай Кронскі сам вимре. Він змусив нас приїхати сюди, і після всього цього він заслуговує на таку долю.
Кронскі додав звук мікрофона на своїй трибуні.
— Це безглуздо. Вас обманюють так само, як і мене. Ні! Я не вірю в це. Це хлопченя, цей Пастер, він бреше. Мій ельф справжній. Дайте мені шанс, і я доведу це.
— Я не закінчив, докторе, — кричав Артеміс, важко ступаючи по подіуму. В обох руках він тримав лейкопластир, який устиг приліпити до своїх долонь під час галасу. Він відчував, як жар коле йому руки у міру того, як активувалася клейка частина пластиру. Йому доведеться діяти швидко, або успішність його плану серйозно похитне пара шматочків тканини кольору його власної шкіри.
— Ці вуха мені здаються несправжніми. А ваш друг містер Киркенхазард був надто обережний з ними.
Артеміс скрутив лейкопластир, так що липкий бік більше не стикався з його пальцями. Він просунув другу руку між прутів ґрат і зробив вигляд, що із зусиллям тре кінчики вух, тоді як насправді приклеював другий лейкопластир до вуха Холлі, укриваючи ним увесь кінчик вуха і велику частину вушної раковини.
— Воно віддирається, — пробурмотів він, переконавшись, що закрив камеру, встановлену в клітці, своїм ліктем. — Воно у мене.
Секундою пізніше лейкопластир висох і одне з вух Холлі стало повністю видне. Артеміс подивився їй в очі і підморгнув.
Очі казали «підіграй» та обіцяли поміч.
Принаймні, сподівався Артеміс, підморгування передавало цю його думку, і в нім не було натяку на можливість ще одного поцілунку.
Час повертатися до справи.
— Це підробка, — крикнув Артеміс, піднімаючи стислий у руці пом’ятий лейкопластир тілесного кольору. — Він відклеївся і впав прямо мені в руку.
Холлі послужливо підставила свій профіль у поле зору вебкамери. Вухо більше не було загостреним.
Лють — так можна було описати реакцію, що пішла з боку переважної більшості екстинкціоністів. Кронскі обдурив їх усіх, або, що ще гірше, його обдурило якесь хлопченя.
Артеміс тримав передбачуване підробне вухо, стискаючи його так, ніби це була отруйна змія.
— І це та людина, якій ми довірили очолювати нас? Чи має в такому разі доктор Кронскі право судити?
Артеміс шпурнув «вухо» на землю.
— Імовірно, ця істота може всіх нас загіпнотизувати. Я швидше повірю, що її рот заклеєний з тією метою, щоб вона не могла говорити.
Одним швидким рухом він зірвав скотч із рота Холлі. Та здригнулася і вистрілила в Артеміса суворим поглядом, але потім швидко розплакалася, бездоганно граючи роль людини-жертви.
— Я не хотіла цього робити, — схлипувала вона.
— Робити що? — запитував її Артеміс.
— Доктор Кронскі забрав мене із сирітського притулку.
Артеміс підвів брову. З притулку? Холлі явно імпровізувала.
— Він сказав мені, що коли у мене є імпланти, то я можу жити в Америці. Після операції я передумала, але доктор не дозволив мені піти.
— Притулок, — сказав Артеміс. — Чому, це просто неймовірно.
Підборіддя Холлі впало.
— Він сказав, що уб’є мене, якщо я проговорюся.
Артеміс розгнівався.
— Він сказав, що уб’є тебе. І ця людина править нашою організацією?! Людина, яка полює на людей як на тварин. — Звинувачуючи, він указував пальцем на нічого не розуміючого Кронскі. — Ви, сер, ще гірший, ніж тварини, яких ми усі зневажаємо, і я вимагаю від вас звільнити бідну дівчинку.