Выбрать главу

Батлер різко показав великим пальцем за своє плече.

— Тим двом не сподобалося їхнє перебування у бочці.

— Жир тварин — це отрута для чарівних істот, — пояснив Артеміс. — Блокує магію. Повертає їм їхню власну магію зіпсованою.

Батлер нахмурив брови.

— Опал змусила мене зробити це. Вона. Міс Бук наблизилася до мене в головних воротах, коли я по­їхав до аеропорту. Я втрапив у пастку.

Артеміс поплескав свого охоронця по передпліччю.

— Я знаю. Не потрібно вибачатися.

Батлер згадав, що у нього не було зброї, і згадав, у кого вона дійсно була.

— Що ти робив із Шальке? Нокаутував?

— Ні. Наші доріжки не перетиналися.

Батлер увійшов у спальню, Артеміс нахилився до нього.

— Опал управляє ним, хоча він примушує її по­працювати для цього. Нам необхідно негайно зне­шкодити їх.

їм знадобилося декілька хвилин, щоб дістатися спо­стережного центру, оскільки Батлер насилу пересував­ся вздовж стін, і на той час Опал уже пішла. Артеміс підбіг до вікна саме вчасно, щоб побачити, як тупий багажник старовинного мерседеса зникає за поворо­том. Маленька фігура підстрибувала на задньому си­дінні. Два стрибки: перша — Опал, друга — міс Бук.

«Уже знову під її владою», — зрозумів Артеміс.

Батлер, задихаючись, підійшов до нього.

— Усе це ще не закінчено, — сказав він.

Артеміс не відповів на коментар: Батлер просто сказав очевидне.

Тут звук мотора машини посилився.

— Шум змінився, — сказав Батлер. — Вона повер­тається.

Хоча Артеміс і чекав цього, він відчув, як у серце пробрався холод.

«Звичайно, вона повертається, — подумав він. — У неї ніколи не буде такого шансу, як цей. Батлер може тільки йти. Холлі з Номером Один будуть ослаблені ще декілька годин, а я — тільки людина. Якщо вона відступить тепер, то Джей-джей буде втрачений для неї назавжди. Скоро сюди прибуде команда Фоулі з Тари і забере лемура під землю. Можливо, через п’ять хвилин у Опал буде перевага.

Артеміс швидко почав планувати.

— Я повинен прибрати Джей-джея звідси. Поки він у маєтку, всі в небезпеці. Опал уб’є нас усіх, щоб приховати свої сліди.

Батлер кивнув.

— Так. Ми можемо відвести його на «Цессні».

— Я можу відвести його на «Цессні», старий дру­же, — поправив його Артеміс. — Я залишу тебе, щоб ти охороняв мою матір з друзями, крім того, тобі треба не пускати мене молодшого до Інтернету. Він такий же небезпечний, як Опал.

Це було розсудливе рішення, і Батлер знав про це до того, як Артеміс сказав це. Він був у дуже поганій формі і тільки уповільнить Артеміса. Крім того, весь маєток абсолютно відкритий для будь-якого з рабів Опал, якщо вона захоче помститися.

— Дуже добре. Не піднімайтеся вище за три тися­чі метрів і слідкуйте за закрилками — вони не дуже слухняні.

Артеміс кивнув, неначе не знав цього. Надання інструкцій заспокоїло Батлера.

— Три тисячі. Ясно.

— Вам потрібна зброя? У мене є маленька «беретта».

Артеміс похитав головою.

— Ніякої зброї. Я так погано стріляю, що навіть з оком Холлі можу стріляти тільки під ноги. Ні, все, що мені треба, — це приманка. — Він зробив паузу. — І мої темні окуляри.

ГЛАВА 15: ФАУЛ-САМОЗВАНЕЦЬ

У сім’ї Фаулів були три повітряних суд­на. «Лірджет» і гелікоптер Сікорського стояли в ангарах поблизу аеропорту, а невеликий літачок «Цессна» розташу­вався в маленькому гаражі-майстерні, що стояв на лужку на узвишші біля північної межі маєтку. «Цессні» було кілька років, і її збиралися здати на метало­брухт, якби тільки Артеміс не взявся за неї особисто. Метою Артеміса було добитися зменшення викиду літаком вуглекислого газу і досягти його рентабель­ності, — і його батько цілком схвалював це.

— У мене сорок учених б’ються над цією пробле­мою, але я б поставив на те, що ти будеш першим, хто її вирішить, — говорив він Артемісу.

Таким чином, Артеміс покрив фюзеляж літака надтонкими високоефективними сонячними пане­лями, подібними до тих, які НАСА використало

в прототипі літака «літаюче крило» у рамках проекту «Геліос». Проте, на відміну від «Геліоса», «Цессна» Артеміса могла не лише літати на своїх звичайних швидкостях, а ще й брати на борт пасажирів. А все тому, що Артеміс зняв один двигун і поставив де­кілька маленьких, замінивши один головний пропе­лер чотирма додатковими, розміщеними на крилах і на шасі. Більшу частину металу в каркасі зняли і за­мінили легким полімером. На тому місці, де раніше розміщався бак для пального, зараз був невеликий акумулятор.

Треба було ще відрегулювати декілька параме­трів, але Артеміс знав, що його судно зможе підня­тися в повітря. Принаймні, він на це сподівався. Ма­ленький літальний апарат неодноразово перевірявся на міцність. Хлопчик швидко вибіг з кухні і кинувся через внутрішній двір до лужку на узвишші. У най­сприятливішому для неї випадку, Опал не зрозуміє, що сталося, перш ніж побачить літак, що злітає в повітря. Звичайно, потім йому треба, аби вона по­бачила його, що сидить у цьому літаку. Сподіватиме­мося, йому вдасться поводити її за ніс достатньо довго для того, щоб устигли прибути підкріплення ЛЕПрекону.