Фоулі міг надіслати останні дані супутника, але зв’язатися з кентавром вона не могла,— а якби й могла, Рада наказала б негайно повертатися до Поліцейської Плази.
Холлі полетіла до червоної цяточки. Саме туди буде спрямовано біобомбу, тож вона теж має там бути. Побачила готель і опустилася нижче, торкнулася ногами даху. Тепер вона сама. Більше навігатор нічим не допоможе. Доведеться шукати номер Артеміса самостійно.
Холлі прикусила губу, а тоді ввела команду в комп’ютер на зап’ястку. Можна було віддати команду і голосом, але програма була занадто чутлива, а часу на те, щоб робити помилки, не залишилось. Через секунду її міні-комп’ютер зламав комп’ютер готелю і показав список гостей. Артеміс займав номер 304. Четвертий поверх у південному крилі готелю.
Холлі кинулася дахом, активуючи на бігу крила. Кілька секунд, і вона врятує Артеміса. Холлі розуміла, що для хлопця поява міфічної істоти, яка схопить його і потягне з номера, стане шоком, але не таким, як вибух біобомби з перспективою розсіятися в повітрі.
Вона раптом завмерла. До готелю летів керований реактивний снаряд. Жодних сумнів, ельфійського виробництва, але новий. Тонший і швидший, з більшим хвостом,— такого Холлі ще не бачила. Опал Кобой удосконалює свої вироби.
Холлі крутнулася на п’ятках і побігла до іншого боку готелю. Але серцем вона розуміла, що вже запізно, і зрозуміла, що Опал її знову підставила. Надії на порятунок Артеміса ніколи не було, так само як і шансу врятувати командира.
Не встигла вона змахнути крилами, як під дахом спалахнуло блакитним, черепиця під ногами затремтіла від вибуху. Біобомба — ідеальна зброя. Будівля лишається непошкодженою, залишки бомби розкладаються, не лишаючи жодних доказів.
Холлі у відчаї впала навколішки, скинула шолома і ковтнула свіжого повітря. У Мюнхену воно було важким від токсинів, але все одно смакувало значно краще за підземне фільтроване. Втім, солодкого смаку Холлі не відчувала. Джуліус загинув. Артеміс мертвий. Батлер мертвий. Навіщо їй жити? Який сенс у тому житті? З вій закрапали сльози, крапнули на розтрісканий бетон.
«Піднімайся! — наказала сталева витримка. Та сама, завдяки якій вона стала чудовим офіцером.— Ти офіцер ЛЕП. На кону більше, ніж особисте горе. Встигнеш поплакати пізніше».
«Через хвилину. Я встану через хвилину. Мені потрібно лише шістдесят секунд». Холлі відчула, як горе просякло її наскрізь. Вона почувалася порожньою, заціпенілою. Позбавленою сил.
— Як зворушливо,— сказав голос. Механічний і знайомий.
Холлі навіть голови не підвела.
— Кобой. Явилася помилуватися? Вбивство робить тебе щасливою?
— Гм-м? — Піксі серйозно замислилася.— А знаєш, таки робить. Я дійсно стаю щасливішою.
Холлі шмигнула носом, струсила з вій останню сльозинку. Вона вирішила не плакати, доки Кобой не опиниться за ґратами.
— Чого ти хочеш? — запитала вона, підводячись.
На одному рівні з її обличчям у повітрі висіла маленька біобомба. Ця модель мала сферичну форму, плазмовий екран і була завбільшки з диню. На моніторі щасливо посміхалося обличчя Опал.
— Я просто стежила за тобою від шахти, хотіла побачити, який вигляд має повний відчай. Не дуже добре, еге ж?
На мить на дисплеї з’явилася сама Холлі, потім її знову замінила Опал.
— Підривай уже, біс із тобою,— крикнула Холлі.
Біобомба трохи піднялася, облетіла навколо голови Холлі.
— Зарано. В тобі ще лишилася іскра надії. Тож мені б хотілося її загасити. Через кілька секунд біобомба вибухне. Чудова, чи не так? Подобається дизайн? Вісім окремих бестерів! Але важливіше те, що відбувається після вибуху.
Холлі мимоволі зацікавилася, незважаючи на таке скрутне становище.
— І що ж тоді відбувається, Кобой? Тільки не кажи мені, що ти отримуєш владу над світом.
Кобой розреготалася.
— Влада над світом? Тебе послухати, так це неможливо. Перший крок до неї дуже простий. Усе, що я маю зробити,— це звести людей з Народом.
Усі особисті неприємності Холлі негайно відступили на другий план.
— Звести людей з Народом? Навіщо таке робити?
Опал стала серйозною.
— Тому що я потрапила до лап ЛЕП. Вони вивчали мене, немов тварину в клітці, а тепер нехай самі відчують, що це таке. Буде війна, і я постачатиму людям зброю, щоб вони перемогли. А коли вони переможуть, моя обрана нація стане наймогутнішою на землі. І я, звісно, стану наймогутнішою людиною цієї нації.