Выбрать главу

Ребра здригнулися, зігнулися, і розплавлені кін­ці кісток із шипінням поєдналися. Від непритомно­го тіла хлопця повалила пара — магія охопила все тіло.

Хлопець не перестав тремтіти, а Холлі уже обхо­пила його, намагаючись прикрити собою. Потрібно його звідси забрати. Батлера також варто було б при­хопити, але він завеликий, вона його не прикриє. Охоронець сам про себе подбає, а от Артеміса по­трібно захистити. По-перше, тому що він головна ціль, а по-друге, щоб перемогти Опал Кобой, потрі­бен його геніальний мозок. Якщо Опал хоче жити у світі людей, Артеміс стане їй ідеальним супротив­ником.

Холлі обхопила Артеміса і підняла його безсиле тіло у вертикальне положення. Голова у хлопця на­хилилася вбік. Вона відчула на щоці його дихання. Нормальне. От і добре.

Холлі зігнула ноги, доки коліна не хруснули. їм потрібне максимальне прискорення. Голоси набли­жалися, і стіна задрижала — хтось вставив ключа в замок.

— Прощавай, Батлере, старий друже,— прошепо­тіла вона.— Я за тобою повернуся.

Охоронець застогнав, немов почув. Холлі не хоті­лося його лишати, але вибору не було. Або вона забере одного Артеміса, або нікого. Батлер сам би подякував за те, що вона робить.

Холлі зціпила зуби, напружила всі м’язи і ввім­кнула двигун. Вона злетіла з даху, немов стріла ви­летіла з лука, лишивши по собі хмаринку пилу. На­віть якби хтось дивився просто на неї, не побачив би нічого, крім пилу та якоїсь розмитої плями в небі, ну хіба ще черевик. Але то можна списати на зорову оману, бо хіба ж черевики літають?

ГЛАВА 5: ЗНАЙОМСТВО ІЗ СУСІДАМИ

Е37, ельфи

ФОУЛІ повірити не міг у те, що тра­пилося. Очі надсилали інформацію до мозку, але мозок відмовлявся її сприй­мати. Бо якби йому довелося сприйняти цю інформацію, то довелося б і повірити, що його друг Холлі Шорт щойно пристрелила власного ко­мандира і тепер намагалася втекти на поверхню. Таке абсолютно неможливо, хоча не всі так думали. Кентавровим технічним транспортером тепер ко­мандував відділ внутрішніх справ. Ця операція під­падала під їхню юрисдикцію, тому що в злочині пі­дозрювали офіцера ЛЕП. Усіх співробітників ЛЕП із транспортера вигнали, але Фоулі дозволили лиши­тися просто тому, що він єдиний умів користуватися усім обладнанням.

Командир Арк Сул, гном на службі в ЛЕП, за­ймався справами, пов’язаними з ельфами-поліцейськими. Як на гнома, Сул був винятково високим і худим, немов жираф у шкурі бабуїна. Темне волос­ся він зачісував назад, немов хотів довести, що він хлопець серйозний, а на пальцях і у вухах не було жодної золотої прикраси, якими так полюбляють обвішуватися його родичі. Арк Сул займав найвищу посаду серед усіх гномів у відділі внутрішніх справ; він уважав, що ЛЕП — то купка волоцюг під керів­ництвом такого ж дивака, як і вони самі. А тепер той дивак загинув, його застрелив найбільший волоцюга із них усіх. Холлі Шорт ледь відбилася від звину­вачень у попередніх двох справах. Цього разу їй не втекти.

— Покажи відео ще раз, кентавре,— наказав він, постукуючи по екрану своєю тростинкою. Ця його звичка дуже дратувала.

— Ми вже з десяток разів переглянули,— за­протестував Фоулі.— Не розумію, навіщо робити це ще раз.

Сул так зиркнув на нього своїми червоними очи­ма, що кентавр замовк.

— Не розумієш навіщо? Кентавр не розуміє наві­що? Чого зараз навчають? Ти, Фоулі, тут для того, щоб натискати кнопки, а не висловлювати свої дум­ки. Командир Рут переоцінював важливість твоїх ідей, і куди це його привело, га?

Фоулі проковтнув із десяток саркастичних відпо­відей, що крутилися на язику. Якщо його усунуть від операції, він не зможе допомогти Холлі.

— Дивимося відео ще раз. Так, сер.

Фоулі увімкнув відео з Е37. Неприємні речі. Джу­ліус і Холлі на мить нахилилися над генералом Ска­леном. Вони були дуже схвильовані. А тоді, невідомо з якої причини, Холлі вистрілила в командира яко­юсь запальною кулею. Тут відеотрансляція з обох шоломів припинилася.

— Перемотай на двадцять секунд назад,— нака­зав Сул, нахиляючись до монітора. Він тицьнув трос­тинкою в плазмовий екран.— Що це?

— Обережно з тростинкою,— похмуро сказав кентавр.— Ці монітори дуже дорогі. Мені їх аж з Ат­лантиди привезли.

— Відповідай на запитання, кентавре. Що це та­ке? — Сул двічі стукнув по екрану, щоб довести, як мало уваги він звертає на зауваження Фоулі.

Командир відділу внутрішніх справ показував на ледь помітне мерехтіння на грудях Рута.

— Не знаю,— зізнався кентавр.— Можливе спо­творення зображення через жару, а може, щось із обладнанням чи просто глюк. Мушу протестувати прилади.